ВОСЕНЬНадакучыла восеніПаннай быць залатою,Пажадала застаццаДзеўчыной маладою.
Той калінкаю кволай,Сумнай і закаханай,Прыгажуняй рабінай,У каралі прыбранай.
Палявою бярозкай,Віхраста прычэсанай,І той песняй журботнай,У вырай панесенай.
Адкупілася восеньДарагімі дарамі.Развіталася з просіннюПраліўнымі дажджамі,
Туманамі грыбнымі,Вятрамі галоснымі,Кучаравымі хмараміДы скрыпучымі кроснамі.
Да наступнага году!Да багатага ўроду!Да ўбораў мядзяных!Да вяселляў жаданых!(Л. Полазава)
***
Восень ціха прыварожваеЗалатою шчымлівай парой.Лісцяў-кветак мігценне прыгожаеАшчаджае вястун-лістабой.
Ён сваё яшчэ возьме напоўніцу,Скіне з дрэваў убранне на дол.А пакуль сэрца радасцю поўзніцца -Фарбаў-водбліскаў цэлы прыпол.(У.Мароз)
ВОСЕНЬВосень абсыпала дрэвыЖоўтым прыгожым лістком,Восень сабрала пасевыЗ поля пагодным дзяньком,
Лушчыла ў торбы сланечнік,Мак, і хвасолю, і боб.Восень у клопаце вечным,Хай дапаможа ёй Бог!(І. Багдановіч)
КОЛЕРЫ ВОСЕНІПафарбавала восеньКлёныУ колер жоўтыІ чырвоны.
На спелых гронкахАрабіны -Бялюткіх нітакПавуціна.
А за сцяжынкайПаглядзі ты -Зялёнай руніАксаміты.
І немагчымаНадзівіццаНа восень -Цуда-чараўніцу...(В. Шымук)
АСЕННІ МАЛЮНАКЯк охра, пажаўцела восень,Зямля рыхтуецца к зіме.Мільгне на небе раптам просінь,А вецер золкі дзьме ды дзьме.
Туман малочны лістападаПакрыў палі, пакрыў лугі,Чарнеюць ля дарог прысадыАд халадоў і ад тугі.(М.Сабалеўскі)
ЗАЛАТАЯ АСЕННЯЯ РАНІЦА…Залатая, асенняя раніца!Хараством ты на свеце адна.Сонца ў пушчы глыбокай купаеццаІ ніяк не дастане да дна…
Мітусіцца лісцё па аселіцы,Як дзвіна матылькоў-мітульгі.І ўзвее яна, і пасцелецца,Распаветрыцца на берагі.
А яны, берагі-беражыстыя,На срымаюць асенні напеў.І ліецца, віецца сукрысты ёнІ разгортваецца каля дрэў
Прытулі, прыхіні на апошняеІ згадай гэты дзень залаты,Што над пушчай, згалелымі пожняміРассыпаў залатыя лісты.
Рассыпаў і раскідваў прыгоршчаміНа красу, на жаль, на ўспамін.Развітальная хвіля найгоршая,яна можа і сэрца спаліць.
Не бядуй, не гаруй – пад цяжараміМне не йсці, шчасця ў іх не шукаць,З-за балота мігціць, за выгараміПрамяніцца пярэстая гаць.
Не гаруй! Ты дарэмна заплакала:Я прыду, я вярнуся ізноў.Лёс для ўсіх не бывае аднакавы,Як для тых засмучоных лістоў.
Залатая, асенняя раніца!З хараством, з пекнатою – бывай!Ужо сонца за пушчу хаваецца,Кармазынам гарыць небакрай…(У. Дубоўка)
ПАЛЬЦЫ ЖОЎТЫХ КЛЯНОВЫХ ЛІСТОЎПальцы жоўтых кляновых лістоўМкнуцца восень схапіць за шыю.Не парушыць яе хараство,Не парушыць лісты залатыя.
Клён у вокны забразгатаў,Адгукнулася каняю рэха.Месяц рваў арэхі з куста,Раскідаў над сусветам арэхі.
Яны ў воўне блакітнай лягліі плывуць над зямлёю шырокай.Закрасуе ізноў на зямлі,Хараство закрасуе навокал.
Ахіне нас, атуліць усіх,Дасць у сэрцы, на думкі патолю.Прынясе летуценняў сваіхНам у сінім цудоўным прыполе.
Восень выплача слёзы ўсе,Каб іх людзі ніколі не зналі.У нябеснай блакітнай красерадасць ходзіць бясконцаю хваляй.
Яна прыйдзе і да камяніц,Яна прыйдзе пад шэрыя стрэхі.Ліставея міне, адшуміцьІ рассыплецца каніна рэха…(У.Дубоўка)
ЕДЗЕ ВОСЕНЬЗмоўкла наваколле,Лес адгаманіў.Едзе восень полем
На рабым кані.А за сінім борам —Я разгледзеў сам —Сядзе ў санкі скораБелая зіма.(В. Рабкевіч)
ВОСЕНЬ, ВОСЕНЬ ЗАЛАТАЯВосень, восень залатаяСее радасць на зямлі,Хмарка ў сінім небе тае,Мкнуць у вырай жураўлі.
Ніткай срэбнай павуціннеЎ косах сонейка блішчыць.Што за цуднае зіхценне!Што за ціш вакол стаіць!
Я іду лясною сцежкай,Як па мяккім дыване.Восень з ветлівай усмешкайНа спатканне выйшла мне.
Ярка, хораша прыбралаЎсюды дрэвы і кустыI зямлю памалявалаЎ колер жоўта-залаты.(С. Новік-Пяюн)
* * *Лісцё ў кастрычніку ляціцьНа мокрую траву.Ля весніц клён стары стаіць,Схіліўшы галаву.
Пяюць вятры, нясуць яныХалодны змрок і сум.І сцелюць лісцяў дываны -Асеннюю красу.
Цябе любіў я і люблю,Мой звонкі лістапад.Бы ў грудзі, грукае ў зямлюАнтонаўскі апад.
На ўзлёце крылле распусціўЗнясілены вятрак.Ён жорны цэлы век круціў,Стаміўся, небарак.
Калючы дождж яго дзяўбе,А ён з-пад самых зорГлядзіць, паставіўшы сябеВятрам наперакор.(М. Хведаровіч)
ЛІСТАПАДЗ буйных ліп і бярозЛісты валяцца.Між павалаў і лозРассыпаюцца.
Шапацяць, шалясцяцьЗалацістыя,Ўвысь галінкі глядзяцьПусталістыя.
А як прыйдзе вясна —Ўсё адменіцца,I галінкі ізноўЗазяленяцца.(Я. Купала)
dialogimam.com
«Тане осінній замріяний день, синюватий вечір м’яким покривалом спускається на землю, стираючи барви, лякаючи дзвінкою прохолодою, нагадуючи про те, що скоро вже все навкруги відцвіте, відбуяє, зблякне, пожовкне…»
ТАКЖЕ РЕКОМЕНДУЕМ: Осінь – загадкова та чарівна пора. Вона може бути веселою та яскравою, коли все навкруги освітлено сонцем, коли тебе оточують дерева, на яких листя немов розмальоване. Через деякий час осінь стає замріяною та сумною – йде дощ і день здається вічністю, а потім стає зовсім холодно. І таке враження, що в такі дні осінь прощається з нами, уступаючи місце величній зимі.
ОСІНЬ Автор Л. НовиковаСіла осінь на порозі,Довгі коси розплела,Спілі яблука на возіДо бабусі привезла.Вітром двері відчинила:- Дари з воза забирайте!Павутинкою злетіла:- Через рік мене чекайте!
ЧАКЛУНКААвтор Н. Замрія
Осінь фарби готувала,У відерця наливала.Змішувала, чаклувала,Потім все розфарбувала.Придивіться, все довколаСтало різнокольоровим!
КОРОЛЕВА ОСІНЬАвтор Н. Замрія
Королева ОсіньВсіх до столу просить.Всіх без винятку частуєЙ для Зими запас готує.
ОСІНЬ Автор Богдан ЧалийНині осінь нас чарує,Неповторна, чарівна,Різні барви нам даруєІ дивує нас вона.Виглядає так казковоВосени і парк, і гай,Розмаїттям кольоровимПрикрашає осінь край!
ОСІННІЙ ПАРКАвтор О. Війтик-Ющук
Вже побагрянілоЛистячко на клені,Але на вербиціЩе воно зелене.
На каштані листяЗ жовтою каймою.Йду осіннім паркомТихою ходою.
Таких фарб немаєВлітку, ні зимою.Недаремно осіньЗветься золотою.
ОСІНЬ Автор Богдан ЧалийНіби притомилося сонечко привітне:У траві пожовклій молочай не квітне.Облетіло літо листячком із клена,Лиш ялинка в лісі сонячно зелена.Журавлі курличуть: летимо у вирій.Пропливає осінь на хмарині синій.
ДОЩОВА ОСІНЬАвтор А. Качан
Водить осінь хороводиТо із листя, то з дощів.На прогулянку виходятьПарасолі і плащі.Там розмову парасоліІз плащами завели:«Ах, як довго у неволі,У темниці ми були.Та вернулися тумани,Задощило в небесах,-І ми знову у пошані,Знов нас носять на руках».І прийшли тоді до згодиПарасолі і плащі,Що найбільша насолода –Це коли ідуть дощі.
На городі осінь милаНам гостинці залишила.Зажурилась баба Ната:— Як же вчасно все зібрати?!
Зберемося разом, друзі, —Допоможемо бабусі!Баранець з ягням удвохОбмолочують горох.Свинка й козлик залюбкиВ льох складають бурячки.
ОСІНЬАвтор П. Осадчук
… Осінь на узліссіФарби розбавляла,Пензликом легенькоЛистя фарбувала.Вже руда ліщина,Пожовтіли клени.В пурпурі осіннімТільки дуб зелений.Утішає ясен:- Не сумуй за літом!Геть усі дібровиВ золото одіто.
ШЕПІТ, ШЕЛЕСТ, ШЕРЕХ ЛИСТЯАвтор Т. КорольоваШепіт, шелест, шерех листя…Ходить осінь золотиста,Жовтокоса, багряниста,З тихим шумом падолисту.Шелест, шурхіт по діброві…Стиха осінь колисковіШепче нам про неба просинь.Шепче осінь. Шепче осінь…
КАШТАНОПАДАвтор Г. Маніва
Ось червонийВпав листок,А за нимКаштанчик – скок!
Жовтий листНа землю ліг,Слідом зновКаштанчик – плиг!
День за днемТаке підряд –Падолист,Каштанопад.
ОСІННІ ТАНЦІАвтор К. ПереліснаВітер взяв сопілку в руки:— Ду-ду-ду!Хто зі мною потанцюєУ саду?
Захиталися жоржини:— Може, й ми!Тільки ти нас над землею підійми!— Шкода часу,— вітер каже,—Підіймать!Видно, вам не доведеться танцювать!
Тут як зірвуться листочки із дубка,Із вербички, із берези,Із кленка,— хто червоний, хто жовтавий, хто рудий,А хто трішечки зелений —Молодий.
Як закрутяться у танціУгорі! І низенько над землею,У дворі. Вітер кинувся за ними:— Ой, ду-ду!От хто вміє танцюватидо ладу!
ЛІСОВА КОЛИСКААвтор В. СкомаровськийСтежка, озеро, стіжок –Все у падолисті,І в гніздечку для пташокЗадрімав сухий листок,Наче у колисці.
ОСІННІ ВІЗЕРУНКИАвтор Ю. Ференцева
Осінь килим ткала з листя —Візерунки золотистіЗ червонястими квіткамиТа барвистими стьожками.
Осінь килим вишивала,Ниточок пішло чимало —Листя клена і калини,Дуба, ясеня, ожини,А між ними горобина —Наче полум’я горить!Осінь ткала з листя килим.Де-не-де щось зеленіло,Зверху смуга срібно-біла —Зранку паморозь блищить…
ОСІНЬАвтор К. ПереліснаЛистячко дубове,Листячко кленовеЖовкне і спадаєТихо із гілок.Вітер позіхає,В купу їх згортаєПопід білу хатуТа на моріжок.Айстри похилились,Ніби потомились —Сонечка немає,Спатоньки пора!А красольки в’яліДо землі припали.Наче під листочкомВітер догоря.
ЛІСОМ ОСІНЬ ПОХОДИЛААвтор Г. Шевчук
Лісом осінь походила —Все навкруг позолотила.Залишила лиш ялинкуЇжачкові на хатинку.
ДАРИ ОСЕНІАвтор Г. ШевчукВосени врожай збираютьНа городах і в садках.Груші, яблука звисаютьНа тонесеньких гілках.В лісі білочка руденькаПід пеньком знайшла грибок.Ухопила — та хутенькоЗаховала в теремок.
ОСІНЬАвтор І. Кульська
Коли вона загляне в сад —Наллється соком виноград,І різні яблука ренетСолодкі стануть, наче мед.Коли огляне баштани —Надмуться гордо кавуни,І запишається в хусткахТовста капуста на грядках.Як помандрує по гаяхЗ чарівним пензлем у руках —Все розмалює на путі,Берези стануть золоті!І ми її уклінно просим: —Заходь у гості, щедра осінь!
ЩО НА СПИНЦІ В ЇЖАЧКА?Автор Г. УсачЩо несе на спинціСпритний їжачок?Він несе на спинціЗолотий листок.Що несе на спинціВ дощик і сльоту?Він несе на спинціОсінь золоту.
ОСІНЬАвтор Н. Донець
Сумує жовтень в нашому саду.Поодцвітали мальви сніжно-білі,Хмелі перебродили у меду,І журавлі полинули у вирій.Вже не сміються ластівки малі.Не золотіє мак духмяним цвітом.
А яблуні – заплакані й сумні…Вони не скоро знов побачать літо.Все листопади вдаль перенесли…Бузкова тиша. Сад тривожно-синійСмородина ще в залишках золи.А на гілках цвіте холодний іній.
Вовк осінньою пороюПримостився під сосною –Шиє валянки вовчисько,Бурмотить: «Зима вже близько.Шубу теплу власну маю,Лапи в валянки сховаю.Ще пошию рукавиціВовченятам і вовчиці».
ОСІНЬАвтор О. Роговенко
Знову я дивлюсь в віконце:Он за ліс заходить сонце.В лісі ходить хитрий лис…«Мамо, що це, подивись?Вчора ліс ще був зеленимА сьогодні… онде клениЧервоніють, мов вітрила,І берізка пожовтіла».«Як красиво, — каже мама, -Це віконце — наче рама,А від сонця подарунок —Панни Осені малюнок».
БІЛОЧКА ВОСЕНИАвтор Л. КостенкоНа гіллячках, на тоненьких,Поки день ще не погас,Сироїжки та опенькиБілка сушить про запас.
Так нашпилює охайно,Так їх тулить на сосніІ міркує: а нехай-ноЩе побудуть тут мені!
Поки дні іще хороші,Поки є іще тепло,А як випадуть пороші,Заберу їх у дупло.
Буде холодно на дворі,Сніг посиплеться з дубів,Буде в мене у коморіЦіла в’язочка грибів!
Але білочці не спиться.Дятел стукає: тук-тук!Щоб не вкрала їх лисицяАбо хитрий бурундук.
ЯК ГАРНО В ЛІСІ ВОСЕНИ!Автор Н. СтефуракЖовтіють граби і дуби,Вкривають листячком гриби,Кущі, галявини, плаї,Сліди малесенькі твої.
Навкруг завія золота -Багряне листя обліта.Сміється сіверко: “Лови!”,Зірвавши шапку з голови.І ти за шапкою біжишУ цей малюночок, у вірш,В дитинства сонячного світ,А мама дивиться услід.
ХОДИТЬ ОСІНЬАвтор Л. Новикова
Загорнулися в туманиЗапечалені світанки,Ходить осінь по стежинах,Губить літа витинанки.
Розфарбовує осики, Розлива свою журбу, Взувши жовті черевики, Іде прясти під вербу. Золотими ниточками Вишива сорочки кленам І засмаглими руками Листя струшує зелене. На долоні розсипає Срібні роси-намистини, В довгі коси заплітає Оксамитові жоржини.ОСІНЬАвтор Ф. Петров
Трав м’які вершечкиЗжовкли на покосі.Вже тонкі вервечкиПосукала осінь,І на них гойдаєХмар важкі колискиТихо опадаєЛистя із берізки.Небо прохололеСіє дрібно мжичку.Щоб родило полеЖито і пшеничку.
ОСІННЄАвтор Л. ПавленкоЖовте листя. Сіре небо.Яблука червоні.Заховавсь пташиний щебетУ моїй долоні.Попелясті павутини…Очевидно, осіньПросочилась по краплиніУ серпневі роси.
Бродить вітер по алеях,Носить запах диму.Вітер губиться в ідеях:Як зустріти зиму?В сон поринули городи,Яблука зірвали.І зелене вийшло з моди,Сіре модним стало.
Небо, тихе і похмуре,Мокне у калюжі.Чоловік задуму курить,Згадуючи ружі.Та нехай і згасла зелень,Хай і зблякла просинь, -Не печалься, рідна земле:В тебе славна й осінь!
КЛЕНОВІ ЛИСТКИАвтор І. БлажкевичОсінь, осінь… Лист жовтіє.З неба часом дощик сіє.Червонясте, золотистеОпадає з кленів листя.Діти ті листки збирають,У книжки їх закладають.Наче човники, рікоюЇх пускають за водою.З них плетуть вінки барвисті —Червонясті, золотисті.
ЗАЖУРИЛАСЬ БДЖІЛКААвтор В. Ґренджа-Донський
Зажурилась бджілка…Що робити має,Бо у полі жовкнуть квіти,Де медок збирає.Де медок збирала, -Де вона гуляла,Там ті квіти, ясні квітиОсінь притоптала.І зима надійде,Вкриє гори й доли,Хто заплаче за квітками,Як не тії бджоли.
ЛИСТОПАДАвтор А. ЖиткевичОсінь, осінь, листопад,Жовте листя стелить сад,За моря в краї далекіВідлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,Вітер віє з-за гори,Ходить осінь листопадом,Жовте листя стелить садом.
ОСІНЬАвтор Я. Щоголів
Висне небо синє,Синє, та не те;Світе, та не грієСонце золоте.Оголилось полеОд серпа й коси;Ніде приліпитисьКрапельці роси.Темная діброваСтихла і мовчить;Листя пожовтілеЗ дерева летить.
Хоч би де замріла Квіточка одна; Тільки й червоніє, Що горобина. Здалека під небом, В вирій летучі, Голосно курличуть Журавлів ключі.ОСІНЬАвтор П. Грабовський
Осінню дмухнуло,—Висохли квіточки,Хмуро, безпритульноГлянули садочки.Жовкне і травиця.Така її доля,Хіба зеленитьсяХлібець серед поля.Хмара небо криє,Сонечко не блисне,Вітер вовком виє,Дощ потоком висне.Швидко погнав водиСтрумок бистрохвильний;Пташка від негодиПодалася в вирій.
ОСІНЬАвтор М. ТрохимОсінь, ліс зашелестів,Опадає листя.Ліс накинув кожушокЗолотистий.Відлітають вже птахи,І пісень не чутиЗабуваються стежкиВ ліс забутий.
ПОТЕМНІЛИ КРОНИ СОСОНАвтор В. Скомаровський
Потемніли крони сосон,Тихо сіються дощі,Оголила темна осіньІ дерева, і кущі.
І тепер здаля помітніГнізд воронячих шапки,Зникли птахи перелітні –Гуси, іволги, шпаки.
У гіллі синиця тенька,Лущить зерна цілий день,І від білочки опенькиПоховалися за пень.
ОСІНЬАвтор В. БичкоНепомітно з’явилася осінь –День коротшим стає щодоби.Глянь, берізки – уже златокосі,І в дубів багряніють чуби.Вже у теплі краї відлетілиСонцелюби – дзвінкі журавлі,Не страшні їм тепер заметіліНа далекій південній землі.
БАРВИСТА ОСІНЬАвтор Т. Корольова
Осінній дощик дрібно плаче,І листячко жовтогарячеЗ дерев поволі опадає,Лиш клен рудий горить-палає.
Дарує нам барвиста осіньБуяння фарб і неба просинь:Ранкові прохолодні роси,Верби старої жовті коси,
Багрянець лісу світанковий,Пташиний щебет загадковийІ павутиння візерунки —Це щедрі осені дарунки.
ОСІННЯ ЛІЧИЛКААвтор А. КоролівОдна – велика диня,А он два буряки,Три баклажани сині,Чотири огірки.А далі теж не пусто:Червоних п’ять перчин,Шість качанів капусти,Солодких сім морквин.Ще далі поглядімо,Що осінь принесла,Анумо полічімоОстанні три числа:Це – помідорів вісімТа дев’ять картоплин,А у вінку повислиАж десять цибулин.
ОСІНЬ, НАША ОСІНЬАвтор М. Познанська
Осінь наша, осінь —Золота година,Неба ясна просинь,Пісня журавлина,Бабиного літаДовгі, білі коси…
І дорослі й діти Люблять тебе, осінь. Та не тільки славна За свою ти вроду — Урожай іздавна Ти несеш народу: Щедра і дорідна, Пахнеш ти медами, Славиш край наш рідний Зерном і плодами!ЗОЛОТА ОСІНЬАвтор К. Перелісна
В парках і садочках,На доріжки й трави,Падають листочкиБуро-золотаві.
Де не глянь, навколоКилим кольористий,Віти напівголіЙ небо синє-чисте.
Метушні немає,Тиша й прохолода –Осінь золотаяТихо-ніжно ходить.
ЖОВТЕНЬАвтор Н. ПриходькоТихо осінь ходить гаєм.Ліс довкола аж горить.Ясен листя осипає,Дуб нахмурений стоїть.І берізка над потокомСтала наче молода.Вітер, мовби ненароком,Їй косиці розпліта…
ОСІННІЙ ДОЩИКАвтор К. Перелісна
Пожовтіло листячкоНа кленочку,Почорніли айстронькиУ садочку.
Заховалось сонечко,Не видати,Сипле вітер дощикомКругом хати.
Стукотить і грюкаєУ віконця:«А що?.. Вам не веселоТут без сонця?».
Такий вітер капосний, Сам гуляє, А дітей на вулицю Не пускає.ОСІННЯ ВИШИВАНКААвтор Б. Сахно
Вишивають гладдю журавліДощового неба скатертину.Вітерець безжально до земліНахилив пожовклу горобину.Оселився дощик на гіллі,Облітає айстра пелюстками,Вишивають небо журавліЧорними і білими нитками.
ЗОЛОТА ОСІНЬАвтор О. Бродський
Ще недавно в небі синімПролітали журавлі,А сьогодні в безгомінніХодить осінь по землі.І від краю і до краю,Від двора і до двораЗолотого урожаюЗнов до нас прийшла пора.
previous post: Загадки о фруктах и ягодах | next post: День Знаний и первый звонок 1 сентября 2015 в Украине
eti-deti.com
Твой Малыш сделал отличную подборку самых красивых стихотворений, которые тебе с малышом обязательно пригодятся. Выучи их с ребенком, а потом расскажите папе или бабушкам. Они будут в восторге!
Алексей Плещеев
Осень
Осень наступила,Высохли цветы,И глядят унылоГолые кусты.
Вянет и желтеетТравка на лугах,Только зеленеетОзимь на полях.
Туча небо кроет,Солнце не блестит,Ветер в поле воет,Дождик моросит..
Зашумели водыБыстрого ручья,Птички улетелиВ теплые края.
Агния Барто
Жук
Мы не заметили жукаИ рамы зимние закрыли,А он живой, он жив пока,Жужжит в окне,Расправив крылья...И я зову на помощь маму:-Там жук живой!Раскроем раму!
Константин Бальмонт
Осень
Поспевает брусника,Стали дни холоднее,И от птичьего крикаВ сердце стало грустнее.
Стаи птиц улетаютПрочь, за синее море.Все деревья блистаютВ разноцветном уборе.
Солнце реже смеется,Нет в цветах благовонья.Скоро Осень проснетсяИ заплачет спросонья.
Николай Заяц
Пожовклі листочкиОдірвались від гілки,На землю впалиІ скачутьКудись по стежці,Немов золотіЖабенята.
Людмила Гнатюк
Затремтів осінній сад –Супить брови Листопад…Всі дерева обскубав –Знайте норов мій! – мовляв.Листопад – сердитий дід:В нього серце, наче лід,В нього хата, мов барліг,Він в дощі вплітає сніг!..Але інколи, бува,Листопадна головаПроясниться промінцем,З ока щось змахне тихцемЙ подарує мимохітьПередзимну тиху мить…
Владимир Вакуленко
Осінь надворі добра –Із золота свого листяШиє звіряткам ковдри.А хмари блакитно-чистіДля місяця осінь спушить –В небі його колисанка.Спи, мій маленький друже.Ніч на віконних фіранкахКосмосу пісню шепоче,Про міжгалактичні квіти.Спи, мій маленький хлопчик.На павутинці он вітерГойдає і ніченьку спати,Щоб народилася тиша.Спи, засинай біля тата –Сонечко вранці потішиш.Сон біля вушка втулився –Казочку ніжно муркоче…Спи, засинай, моя кице,Казкової, любчику, ночі.
Autumn
The green leaves are turningTo yellow, red and brownAnd when the wind comesWhistling by, they'll all come sailing down
Down, DownEleanor Farjean
Down, downYellow and brownThe leaves are fallingOver the town
FallJack Prelutsky
The leaves are yellow, red and brown,A shower sprinkles softly downAnd the air is fragrant, crisp and cool,And once again, I'm stuck in school
Leaves are Falling
Leaves are falling,Leaves are falling,One fell on my nose!
Leaves are falling,Leaves are falling,One fell on my toes!
Leaves are falling,Leaves are falling,One fell on my head!
Leaves are falling,leaves are falling,Yellow, orange and red!
Читай также: Как подтянуть успеваемость летом: ТОП-5 развивающих книг
фото: depositphotos.com
tvoymalysh.com.ua
На данной странице собраны познавательные стихи про лето на белорусском языке, которые познакомят малышей и школьников с удивительными стихами на белорусском языке.
Канiкулы
Палi, бары паклiкалi
Са школьнага двара…
Канiкулы, канiкулы –
Вяселая пара!
Расстанемся са школаю
Мы ўсе на летнi час,
Бо лагеры вяселыя
Даўно чакаюць нас.
Там будзем днем пагодлiвым
Купацца, загараць,
З палеткаў краю роднага
Гербарыi збiраць.
А потым днямi жнiўнымi,
Як летась, як штогод,
Лугамi i далiнамi
Мы пойдзем у паход.
I радасна, i дружна мы
Час летнi правядзем,
Бадзерымi i дужымi
У светлы класс прыйдзем.
Палi, бары паклiкалi
Са школьнага двара…
Канiкулы, канiкулы –
Цудоўная пара!
***
Прыйдуць людзі з Усходу,
Прыйдуць з Захаду людзі
I спытаюцца нас:
«Скуль, якога вы роду?
Дзе зямля ваша будзе,
Дзе айчызна у вас?»
Мы ля плоту, пад плотам
Паглядзім, пашукаем,
Які даць тут адказ,
I адкажам: «Э, што там...
Мусіць, бабскім звычаем
Збегла ўпрочкі на час».
***
Хай цвiце
Кветачку знайшла ў траве.
Гладзiць пальчыкам – не рве.
Дзьмухаўца шкадуе Натка,
Жоўты ен, як куранятка.
***
Сонца
-Гэтак сонца палiць.
От носы пасмалiць! –
Дзед смяецца Апанас.
Тут пытае хтосьцi з нас.
«Хтосьтi» - гэта Косцiк:
- Дзеду, сонейка не згiне?
- Не-е-е!..
За ноч яно астыне
I на ранку зноў да нас.
Дзед сур`зны Апанас.
- Сонца, дзеткi, будзе,
Покуль будуць людзi.
kidsclever.ru
|
|
|
|
|
|
