Особливе місце в народному музичному мистецтві займають українські дитячі та колискові пісні – Колисанки. У них немов зосереджена вся ніжність, любов і душа народу. Цікаво, що виконувати українські колискові пісні дозволялося як жінкам, так і чоловікам, однак текст самих колискових мав гендерні відмінності. Дівчаткам співали про красу, ніжність, про важливість сімейного вогнища та родини. Хлопчикам – про працьовитість, ретельність, силу і рішучість, про місце людини в світі та важливості християнської віри.
Читайте також: Колискові світу (відео)
Читайте також: Дитячі колискові – огляд найкращих безкоштовних програм
Портал Міні Рівне зібрав для вас найніжніші, ліричні та цікаві колискові українською мовою. Під кожним відео є тексти колискових, щоб кожен міг повною мірою оцінити мелодійність і красу цих ніжних пісень.
Одна з найвідоміших українських колискових – “Ой ходить сон, коло вікон” стала натхненням для американського композитора Джорджа Гершвіна. Під враженням від української колискової пісні, яку він почув у Нью-Йорку у виконанні Українського Національного Хору він у 1935 року він написав арію «Summertime» для опери «Поргі і Бесс».
Ой ходить сон коло вікон,а дрімота коло плота.Питається сон дрімоти:– А де будем ночувати?– Де хатонька тепленькая,де дитинка маленькая,Туди підем ночувати,І дитинку колисати.
А на кота та й воркота,на дитинку тай дрімотаКотик буде муркотатиа дитинка буде спати.
Пізня вже година,Чом не спиш, дитина,Он твоя матусяКличе Сонька-Дрімка.
Сонько-Дрімко носитьВсім, хто лиш попросить,В кошику медовімКазочки чудові.
Принесе співанку,Тиху колисанку.Хто її послуха –Спатиме до ранку.
Синку маленький,Донечка рідненька,Нічка прийшла –Спатоньки пора.
Завтра Сонько-ДрімкоПрийде в кожну хату,Знову наших дітокБуде колисати.
Гойда, гойда-гой, ніченька іде…Гойда, гойда-гой, ніченька іде,Діточок малих спатоньки кладе.Під вікном тремтить вишенька мала,В хатку проситься, бо прийшла зима.Під вікном тремтить вишенька мала,В хатку проситься, бо прийшла зима.
Гойда, гойда-гой, очка заплющи,В сні щасливому зогрієшся ти.Йди до хлопчика, люба вишенько,В колисочці вам буде тепленько.Йди до хлопчика, люба вишенько,В колисочці вам буде тепленько.
Гойда, гойда-гой ніч прийшла до нас,Діточкам малим спатоньки вже час.Рости, хлопчику, з вишенькою враз,Хай не скупиться доленька для вас.Рости, хлопчику, з вишенькою враз,Хай не скупиться доленька для вас.
Котику сіренький,Котику біленький,Котку волохатий,Не ходи по хаті,Не ходи по хаті,Не буди дитяти.Дитя буде спати,Котик воркотати.Ой на кота – воркота,На дитину – дрімота.А-а, а-а, а-а, я!
Сонце зайшло давно,Стукає сон у вікно.Ну пустіть мене, вже час, годі чекати,До малої дитини, до теплої хати.
Ні ще не час, почекай.Десь під вікном подрімай.Хай дитятко моє мовить слово святеІ попросить у Бога здоров’я на новий день.
Спи, моє серце, спи засинай.Сон заглядає вже до нас.В мріях своїх в небо злітай,Спи, моя пташко, поки є час.
Сонце зайшло давно,Стукає сон у вікно.Ну пустіть мене, вже час, годі чекати,До малої дитини, до теплої хати.
Ні ще не час, почекай.Десь під вікном подрімай.Хай доспіваю я колискову свою,Щоби лихо-біда обминали дитину мою.
Спи, моє серце, спи засинай.Сон заглядає вже до нас.В мріях своїх в небо злітай,Спи, моя пташко, поки є час.
Лю-лі, лю-лі, треба спати,Йде вже ніченька до хати.Світить зіронька в віконце,Спи, маленьке наше сонце.
Приспів:Баю, баю, бай, бай, бай.Спи, дитино, засинай,Спи, малесеньке дитятко,Вже стомились оченятка.Баю, баю, бай, бай, бай.Спи, дитино, засинай.Баю, бай, – засинай.
Лю-лі, лю-лі, треба спати.Вже поснули пташенята,Їм матуся у садочкуТеж співала співаночку
Приспів:
Навіть непосида-котик,Смачно спить спіймавши хвостик.Спи і ти, мій голубочку,Мій малесенький синочку.
Приспів.
Заходить до хати зоря-зоряницяІ гомін стихає кругом.І місяць злітає неначе жар-птицяНад тихим і ніжним вікном.
Рученьки, ніженьки, лагідні очі,Спокійної ночі, скінчилася гра.Рученьки, ніженьки, лагідні очі,Спокійної ночі, спати пора.
Хай сниться вам, діти, дідусева казка,В якої щасливий кінець.Хай батькова сила і мамина ласкаДійдуть до маленьких сердець.
Спи, Маленький КозачокПовернися на бочокСпи синочку мати засинаєСпи козаче кінь твій почекає
Люляй-люляй баю-байПрийде завтра МиколайПринесе тобі в дарунокЗолотих пісень пакунок
А в Різдвяну тиху ніч, ми поїдемо на СічКошовий нам дасть різдвяний пряник
Спи козаче в бій ще раноЩе малі твої гетьманиА як підеш в бій свій першийМало нас а вас ще менше
Спи маленький треба спатиЗайчик спить і вовчик братикГрає синій водограй,Казка ллється через крайЛюлі-люлі баю-бай
Час настав відпочивати,Тож лягай дитинко спатиАнгел хай оберігаєСон твій уночіІ наспівує тихенькоЛюлі-люлі спи серденькоОчі закривай маленький, засинай
Люлі-люлі баю,я тебе кохаю.Обійму легесенько, пригорну ніжнесенько,Пісню заспіваю, люлі люлі баю.
Сплять вночі не тільки дітиЗвірі в лісі, в полі квіти,Засинають всі комашкиА також птахи.Сонце спати теж лягає,Промінь за моря ховає,Щоб могли поспати мирно дітлахи
Люлілюлі баю баю, я тебе кохаюОбійму легесенько,пригорну ніжнесенькоПісню заспіваю, люлі люлі баю баю…
Сподобались колискові? Не забудьте поділитися з друзями!
Якщо у Вас є новини, питання, пропозиції щодо співпраці – пишіть на [email protected]
mini-rivne.com
Колискові пісні заспокоюють малят і допомогають їм швидше заснути. Окрім того, колискові сприяють встановленню між мамою і дитиною особливого емоційного зв`язку. Ми зібрали найкращі українські колискові для дітей. Читайте тексти пісень і слухайте колискові на українській мові онлайн на нашому сайті.
Ви вкотре намагаєтеся вкласти маля спати, але з ліжечка на вас раз у раз дивляться широко відкриті оченята? Не втрачайте надії, спробуйте заспівати одну з прекрасних українських колискових для дітей. І не поспішайте виправдовуватися, що у вас немає чи то слуху, чи то голосу - колискова пісня у вашому виконанні буде для вашого малюка найкращою. Як колискові пісні діють на дітей, читайте за посиланням.
Спи, маленький козачок, Повернися на бочок. Спи, маленький, мама засинає, Спи, козаче, кінь твій почекає.
Приспів: А в різдвяну тиху ніч Ми поїдемо на Січ, Кошовий нам дасть Різдвяний пряник. (весь куплет – 2)
Люлі-люлі, баю-бай, Завтра прийде Миколай, Принесе тобі в дарунок Золотих пісень пакунок.
Приспів
Спи, маленький, в бій ще рано, Сплять малі твої гетьмани, Завтра підеш в бій свій перший, Мало їх, а вас – ще менше...
Приспів
Спи, маленький, треба спати, Зайчик спить і вовчик-братик, Грає синій водограй, Казка ллється через край, Люлі-люлі, баю-бай... (ост 3 рядки – 2)
Котику сіренький, Котику біленький, Котку волохатий, Не ходи по хаті.
Не ходи по хаті, Не буди дитяти, Дитя буде спати, Котик воркотати.
Ой на котка воркота, На дитину дрімота...
Пізня вже годинка, Чом не спиш, дитинко? Вже твоя матуся Кличе сонька-дрімка.
Сонько-дрімко носить Всім, хто лиш попросить, В кошику лозовім Казочки чудові.
Принесе співанку, Тиху колисанку. Хто її послуха – Спатиме до ранку.
Дитя маленьке, Сонечко рідненьке, Нічка прийшла – Спатоньки пора.
Українська народна пісня
Ой ходить сон коло вікон, А дрімота — коло плота. Питається сон дрімоти: — А де будем ночувати? — Де хатонька теплесенька, Де дитина малесенька,— Там ми будем ночувати, Дитиночку колихати.
Ой на кота та воркота, На дитину та й дрімота, Котик буде воркотати, Дитинонька буде спати.
Гойда, гойда-гой, ніченька іде, Діточок малих спатоньки кладе. Під вікном тремтить вишенька мала, В хатку проситься, бо прийшла зима. Під вікном тремтить вишенька мала, В хатку проситься, бо прийшла зима.
Гойда, гойда-гой, очка заплющи, В сні щасливому зогрієшся ти. Йди до хлопчика, люба вишенько, В колисочці вам буде тепленько. Йди до хлопчика, люба вишенько, В колисочці вам буде тепленько.
Гойда, гойда-гой ніч прийшла до нас, Діточкам малим спатоньки вже час. Рости, хлопчику, з вишенькою враз, Хай не скупиться доленька для вас. Рости, хлопчику, з вишенькою враз, Хай не скупиться доленька для вас.
Лагідні слова і спокійна музика колискових засокоїть і заколисає найактивніших малюків. Введіть українські колискові пісні у свій вечірній ритуал, і скоро ви помітите чарівну дію маминого співу. Про інші нестандартні способи вкладання дитини спати, читайте за посиланням.
Читай также: Розвиваючі ігри для дітей: 17 мобільних додатків українською для андроїд
Читай также: Лис Микита з цілого світу (відео)
Читай также: 63 скоромовки українською мовою для дітей дошкільного віку
www.uaua.info
Колискові пісні для малюків © Depositphotos
Редакція tochka.net спеціально для тебе підготувала добірку найкращих і популярних колискових пісень для малюків. Тексти пісень для тебе самої знайомі ще з дитинства з улюблених фільмів і мультиків, а також, можливо, від твоєї мами.
Тепер настала твоя черга співати їх своїй дитині. Це знайомство з музикою починається саме з колискових пісень, слухати які малюк буде від тебе - своєї матусі.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Народні колискові: тексти улюблених пісень
Колискові пісні для малюків © Depositphotos
Колискова пісня "Баю-бай"
* * *
Баю-бай, баю-бай,И у ночи будет край.А покуда детвораСпит в кроватках до утра.Спит корова, спит бычок,В огороде спит жучок.И котенок рядом с кошкойСпит за печкою в лукошке.На лужайке спит трава,На деревьях спит листва,Спит осока у реки, Спят сомы и окуньки.Баю-бай, крадется Дрема,Он разносит сны по дому.И к тебе пришел, Малыш, Ты уже так сладко спишь.
Народна колискова пісня " Ай, люлі-люлі"
* * *
Ай, люли-люли-люли,Прилетели журавли,Прилетели журавли –Сказку Саше принесли.Журавли-то мохноногиНе нашли пути-дороги.Они сели на ворота,А ворота скрип-скрип.Не будите у нас Сашу,У нас Саша спит-спит.
Колискові пісні © Depositphotos
Народна колискова пісня "Гуленьки"
* * *
Люли-люли-люленьки!Где вы, где вы, гуленьки?Прилетайте на кровать,Начинайте ворковать.Люли-люли-люленьки,Прилетели гуленьки!Сели в изголовье...Спи на здоровье!
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Колискова з фильму "Довга дорога в дюнах"
* * *
За печкою не спит сверчок,Угомонись, не плачь сынок,Вон, за окном морозная,Светлая ночка звездная,Светлая ночка звездная,Светлая ночка звездная.
Что ж, коли нету хлебушка,Глянь-ка на чисто небушко,Видишь сверкают звездочки,Месяц плывет на лодочке,Месяц плывет на лодочке,Месяц плывет на лодочке.
Ты спи, а я спою тебе,Как хорошо там на небе,Как нас с тобою серый котВ санках на месяц увезет,В санках на месяц увезет,В санках на месяц увезет.
Ну отдохни хоть капельку,Дам золотую сабельку,Только усни скорей, сынок,Неугомонный мой сверчок,Неугомонный мой сверчок,Неугомонный мой сверчок.
Колискова для малюків: текст пісні з фильму "Мама"
* * *
День нелегким был —И вот приходит ночь,Чтобы ему помочьНабраться новых сил.Ветерок дневной,Свернувшийся в клубок,Отдохнуть прилег —Мир полон тишиной.
Завтра день придет —И солнечным лучомКак золотым ключом,Дверь утра отопрет.А пока усни,Усни скорей, малыш,Ты ночную тишьИз дома не гони.
Лунный свет мерцаетЖелтым ночником,Песня затихает,Дрема входит в дом.
Ветерок дневной,Свернувшийся в клубок,Отдохнуть прилег —Мир полон тишиной.Баю-бай, спокойной ночи,Баю-бай, спокойной ночи.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Колискова з фильмау"Мері Попінс, до побачення"
* * *
Все, что было много лет назад,Сны цветные бережно хранят...И порой тех снов волшебный хороводВзрослых в детство за руку ведет.Сны, где сказка живет среди чудес.Сны, где можно достать звезду с небес, с небес.Счастлив тот, счастлив тот, в ком детство есть.Детство наше давно прошло,Прошлой жизни букварь прочло,Лето, осень, зима и нет весны...Но хранят той весны тепло,Но хранят той весны тепло наши детские сны...
Детских снов чудесная странаЛюдям всем до старости нужна...Только жаль, что нам, когда взрослеем мы,Редко снятся те цветные сны. Сны, где сказка живет среди чудес.Сны, где можно достать звезду с небес, с небес.Счастлив тот, счастлив тот, в ком детство есть.Детство наше давно прошло,Прошлой жизни букварь прочло,Лето, осень, зима и нет весны...Но хранят той весны тепло,Но хранят той весны тепло наши детские сны...
Колискові пісні © Depositphotos
Колискова пісня для малюків "Синочку"
* * *
Месяц над нашею крышею светит,Вечер стоит у двора.Маленьким птичкам и маленьким детямСпать наступила пора.Завтра проснешься и ясное солнцеСнова взойдет над тобой,Спи, мой воpобушек, спи, мой сыночек,Спи, мой звоночек родной!
Спи, моя крошка, мой птенчик пригожий,Баюшки-баю-баю.Пусть никакая печаль не тревожитДетскую душу твою.Ты не увидишь ни горя, ни муки,Доли не встретишь лихой.Спи, мой воpобушек, спи, мой сыночек,Спи, мой звоночек родной!
Спи, мой малыш, выpастай на пpостоpе,Быстpо пpомчатся года.С белым оpленком на ясные зоpиТы улетишь из гнезда.Ясное небо, высокое солнцеБудут всегда над тобой.Спи, мой воpобушек, спи, мой сыночек,Спи, мой звоночек pодной
Колискова для малюків "Зелена карета"
* * *
Спят, спят мышата, спят ежата.Медвежата, медвежата и ребята.Все, все уснули до рассвета.Лишь зеленая карета...Лишь зеленая каретаМчится, мчится в вышине,В серебристой тишине...
Шесть коней разгоряченныхв шляпах алых и зеленыхНад землей несутся вскачь,На запятках черный грач...Не угнаться за каретой,ведь весна в карете этой.Ведь весна в карете этой...
Спите, спите-спите медвежата.Медвежата, медвежата и ребята.В самый, в самый тихий ранний часЗвон подков разбудит вас.Звон подков разбудит вас...Только глянешь из окна:На дворе стоит весна...
Спят, спят мышата, спят ежата.Медвежата, медвежата и ребята.Все, все уснули до рассвета.Лишь зеленая карета...Лишь зеленая карета...
Колискова пісня: текст пісні з фильму "Червона Шапочка"
* * *
Ни дождика, ни снега,Ни пасмурного неба,В полночный безоблачный час.Распахивает небоСверкающие недраДля зорких и радостных глаз.Сокровища ВселеннойМерцают, словно дышат,Звенит потихоньку зенит,А есть такие люди,Они прекрасно слышат,Как звезда с звездою говорит.
Здравствуй! — Здравствуй.— Сияешь? — Сияю.— Который час?— Двенадцатый, примерно.— А на Земле в этот часЛучше всего видно нас.— А как же дети?— Дети спят, наверно.Как хорошо от душиСпят по ночам малыши,Весело спят, кто в люльке, кто в коляске.Пусть им приснится во снеКак на Луне, на ЛунеЛунный медведь вслух читает сказки.Лунный медведь вслух читает сказки.
А тем, кому не спитсяОткрою по секретуОдин удивительный факт.Вот я считаю звезды,А звездам счета нету,И это действительно так.Смотрите в телескопы и тоже открывайтеИные миры и края,Но только надо чтобы хорошая погодаБыла на планете Земля!
Там высоко-высокоКто-то пролил молоко,И получилась млечная дорога.А вдоль по ней, вдоль по ней,Между жемчужный огнейМесяц плывет, как белая пирога.А на Луне, на ЛунеНа голубом валунеЛунные люди смотрят, глаз не сводят,Как над Луной, над ЛунойШар голубой, шар ЗемнойОчень красиво всходит и заходит.Очень красиво всходит и заходит.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Колискові пісні: слова пісні з фильму "Вусатий нянь"
* * *
А баюшки-баюшки, уж вы мои заюшки.Ай и где вы бегали? Ай и что вы делали?Уж мы бегали в лесу, били волка по носу,Запрягали комара, поезжали по дрова,Торговали мишку за елову шишку.А пока управились — до смерти упарились.
Уж вы, мои заюшки, спать ложитесь баюшки.А я печку разожгу, оладушков напеку.На березовой коре, на лазоревой воде,На сметане, на меду, чтобы таяли во рту.А баюшки-баюшки, уж вы мои заюшки,А баюшки-баюшки, уж вы мои заюшки…
Колискові пісні © Depositphotos
Колискова
* * *
Спи, моя радость, усни!В доме погасли огни;Птички затихли в саду,Рыбки уснули в пруду,Мышка за печкою спит,Месяц в окошко глядит…Глазки скорее сомкни,Спи, моя радость, усни!Усни, усни!
Утром ты будешь опятьБегать, смеяться, играть.Завтра тебе я в садуМного цветочков найду.Все-то отдать поспешишь,Лишь б не плакал малыш!Глазки скорее сомкни,Спи, моя радость, усни!Усни, усни!
В доме все стихло давно,В кухне, в подвале темно.В лунный серебряный светКаждый листочек одет.Кто-то вздохнул за стеной —Что нам за дело, родной?Глазки скорее сомкни,Спи, моя радость, усни!Усни, усни!
Колискова "На добраніч, діти"
* * *
Спят усталые игрушки, книжки спят,Одеяла и подушки ждут ребят.Даже сказка спать ложится,Чтобы ночью нам присниться.Ты ей пожелай: «Баю-бай!»
Обязательно по дому в этот часТихо-тихо ходит Дрема возле нас.За окошком все темнее,Утро ночи мудренее,Глазки закрывай! Баю-бай!
Баю-бай, должны все люди ночью спать.Баю-баю, завтра будет день опять.За день мы устали очень,Скажем всем: «Спокойной ночи!»Глазки закрывай! Баю-бай!
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Колискова із мультфільму "Умка"
* * *
Ложкой снег мешая,Ночь идет большая,Что же ты, глупышка, не спишь?Спят твои соседи,Белые медведи,Спи и ты скорей, малыш!
Мы плывем на льдине,Как на бригантине,По седым суровым морям.И всю ночь соседи,Звездные медведи,Светят дальним кораблям.
Слова колискових пісень українською мовою
Колискові пісні © Depositphotos
Колискова пісня "Сонько-дрімко"
* * *
Пізня вже годинка,Чом не спиш, дитинко,Он твоя матусяКличе Сонька-Дрімка.
На котячих лапкахСонько-Дрімко ходить,Каже він малятам –Пустувати годі!
Гра закінчилась,Матінка втомилась,В ліжко лягай,Швидше засинай!
Сонько-Дрімко носитьВсім, хто лиш попросить,В кошику лозовімКазочки чудові.
Принесе співанку,Тиху колисанку.Хто її послуха –Спатиме до ранку.
Синку маленький,Донечко рідненька,Нічка прийшла,Спатоньки пора.
Завтра Сонько-ДрімкоПрийде в кожну хату,Знову наших дітокБуде колисати.
Колискова "Вечірня пісня"
* * *
Тихесенький вечір на землю спадає, І сонце сідає в темнесенький гай. Ой сонечко ясне, невже ж ти втомилось, Чи ти розгнівалось? Іще не лягай!
Світи ще годину, бо рано ще спати, Милуй нас, як мати, теплом обгортай! Ой сонечко ясне, невже ж ти втомилось, Чи ти розгнівалось? Іще не лягай!
Не слухає сонце, за гору сідає І нам посилає на всю ніч "прощай"! Ой сонечко ясне, невже ж ти втомилось, Чи ти розгнівалось? Іще не лягай!
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Колискова пісня "Рученьки, ніженьки"
* * *
Заходить за хмари зоря-зоряниця,І гомін стихає кругом,А місяць злітає, неначе жар-птиця,Над сонним і тихим вікном.
Рученьки-ніженьки, лагідні очі,Спокійної ночі, скінчилася гра.Рученьки-ніженьки, лагідні очі,Спокійної ночі, спати пора!
Хай сниться вам, діти, дідусева казка,В якої щасливий кінець.Хай татова сила і мамина ласкаІде до маленьких сердець.
Рученьки-ніженьки, лагідні очі,Спокійної ночі, скінчилася гра.Рученьки-ніженьки, лагідні очі,Спокійної ночі, спати пора!
Народні колискові пісні: текст "Ой, ходить сон коло вікон"
* * *
Ой ходить сон коло вікон,А дрімота — коло плота.Питається сон дрімоти:— А де будем ночувати?— Де хатонька теплесенька,Де дитина малесенька,—Там ми будем ночувати,Дитиночку колихати.
Ой на кота та воркота,На дитину та й дрімота,Котик буде воркотати,Дитинонька буде спати.
Колискові пісні для малюків © Depositphotos
Народна колискова пісня "Ніченька іде"
* * *
Гойда, гойда-гой, ніченька іде,Діточок малих спатоньки кладе.Під вікном тремтить вишенька мала,В хатку проситься, бо прийшла зима.Під вікном тремтить вишенька мала,В хатку проситься, бо прийшла зима.
Гойда, гойда-гой, очка заплющи,В сні щасливому зогрієшся ти.Йди до хлопчика, люба вишенько,В колисочці вам буде тепленько.Йди до хлопчика, люба вишенько,В колисочці вам буде тепленько.
Гойда, гойда-гой ніч прийшла до нас,Діточкам малим спатоньки вже час.Рости, хлопчику, з вишенькою враз,Хай не скупиться доленька для вас.Рости, хлопчику, з вишенькою враз,Хай не скупиться доленька для вас.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Колискова пісня "Котику сіренький"
* * *
Котику сіренький,Котику біленький,Котку волохатий –Не ходи по хаті!
Не ходи по хаті,Не буди дитяти!Дитя буде спати,Котик воркотати…
Ой, на кота воркота,На дитину дрімота…Люлі-люлі-люляй…Люлі-люлі-люляй…Люлі-люлі-люляй…
Колискова пісня
* * *
Вийшов в небі місяць ясний,Зорі сяють, світ прекрасний,Люляй-люляй, янголятко,Засинай, моє дитятко…
День минув, стомилась мама,Помолімось, Діва з нами,Лялю-лялю, засинай-но,Я для тебе заспіваю…
Місяць в небі, ніч, вже пізно,Прийдуть сни чудові-різні,Баю-бай, моє малятко,Моє любе ластів’ятко…
Вийшов в небі місяць ясний,Зорі сяють, світ прекрасний,Люляй-люляй, янголятко,Засинай, моє дитятко…
Колискова пісня для малюків
* * *
Ой ну, люлі, люлі,Налетіли гуліІз чужої сторониДо нашої дитини.Стали думать і гадать,Чим дитину дарувать.Чи соньками, чи дрімками,Червоними ягідками?Соньки, дрімки в головоньки,А ростаньки в костоньки,Розум добрий в головоньку
Колискова пісня для малюків
* * *
А-а-а-а, люлі,Прилетіли гулі,Сіли на воротяхВ червоніх чоботях.Ой ходіте, гулі,Ой ходіть до хатиДитину качати.А ґуля біленька,Дитина маленька,Посиплемо пшенички,Поставимо водички.Гуля наїсться,Гуля нап’ється,Здійметься на крильця,Полетить у садочок їсти ягідочок.
Нагадуємо, раніше ми публікували вірші про осінь для дітей і дорослих. Читай найкращі вірші, перейшовши за посиланням.
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу tochka.net
Підписуйся на наш telegram і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
lady.tochka.net
Колискові пісні — ліричні пісенні твори, які виконуються матір´ю (рідше батьком чи іншими членами родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати.
Це один з найдавніших жанрів народної словесності, що сягає корінням міфологічного періоду творчості. Для того, щоб зрозуміти витоки і ґенезис жанру, слід проаналізувати його найдавніші зразки. Спостереження доводять, що не лише образно-тематичною структурою, а й інтонаційно-ритмічною будовою вони споріднені із замовляннями. В минулому подібні пісні виконувались не тільки, щоб приспати дитину, а, як і замовляння, привернути до неї або відвернути від неї дію певних духовних сил, оберегти від зла, сприяти її здоров´ю і швидкому ростові.
Незважаючи на безліч нюансів почуттів і думок, висловлюваних у колискових піснях, а також на широкий простір для імпровізації, все ж набір їх мотивів дуже обмежений. Найстійкіший з усіх мотивів, який з´являється у переважній більшості творів — закликання чи запрошення сну до дитини. У ньому зафіксоване анімістичне уявлення про сон як істоту, яка може заспокоїти і приспати дитину. Не розуміючи природи сну і не маючи змоги її пояснити, різні народи по-різному розуміли цей стан людини, але у всіх давніх уявленнях відбилося стійке переконання, що сон — не властивий людині фізичний стан, а привнесений із зовні вплив якоїсь духовної надприродної сили, зв´язок із потойбічним світом духів. Звідси у східнослов´янському фольклорі персоніфіковані образи Сну і Дрімоти:
Ой ходить Сон коло вікон, а Дрімота коло плота, Питається Сон Дрімоти: «Де будемо ночувати?» «Де хатина є тепленька, де дитина є маленька, Там будемо ночувати, дитиночку присипляти»...
У деяких колисанках уявлення про засинання дещо змінене: дитина засинає не від самої присутності Сну чи Дрімоти, а від «спання», яке Сон носить із собою в рукаві, і яке насилає на дитину, щоб вона заснула. Сон і Дрімота — міфічні істоти антропоморфного характеру, тобто вони уподібнюються до людей: ходять, розмовляють між собою, розподіляють обов´язки («ти будеш колисати, а я буду присипляти»). Звертання до них в колискових має явні ознаки замовлянь:
Сонку! Дрімку! Голубойку! Би кождому миле било.
Приспи ж мою дитинойку. Щоби росла, не боліла,
Приспи ж ми ю вдень і вночі! Головоньки не сушила.
Буде мати чорні очі, Дітинонька — не воленька,
Чорні очі, біле тіло, Головоньці клопотонька.
Поруч із цими міфічними істотами з´являється уособлення злої, негативної сили в образі Бабая. Він зустрічається і в інших жанрах фольклору, але, можливо, перейшов до них саме з колискових. Тут він має значення істоти, яка наганяє страх, будить чи заподіює якесь лихо:
Бай-бай, баю-бай, Наших діток не лякай,
Баю-баюшки, бай-бай, Бо вони маненькі
Не ходи сюди, Бабай, Та спати раденькі.
Цікаво, що рефрен «Баю-бай», як правило не зустрічається у піснях, де не згадується Бабай. Можливо, в минулому він мав специфічне значення, чи саме цьому вислову надавалася здатність відганяти злу силу.
У багатьох колисанках мотив присипляння пов´язаний з ще однією напівміфічною істотою — котом. Кіт у слов´янських культах займає вагоме місце, він символ оберегу дому (спить на печі, стереже спокій; не відходить далеко від дому, завжди повертається). Крім того, очевидно, здавна була помічена здатність кота швидко засинати, спати більшу частину доби. З цим був пов´язаний звичай класти кота в колиску перед тим, як туди клали дитину. У колискових піснях з´являється мотив закликання кота:
Коте сірий, коте білий, Дитиноньку колихати,
Коте волохатий, Дамо тобі папи
Ходи вже до хати Да у твої лапи.
Текстів, де кіт бере участь у заколисуванні дитини, дуже багато у багатьох варіантах і різних поєднаннях. Подекуди чітко простежується віра в те, що кіт є оберегом для дитини:
Коте, котику-вуркоте На котика усе лихо,
На (ім´я дитини) сон дрімоти, А ти (ім´я дитини) спи тихо.
Значно рідше у колискових з´являються образи птахів (голуба, зозулі таін.): «Ой люлі-люлі, прилетіли гулі...», «Люлі-люлечка, прилетіла зозулечка». їхня поява у колисанках співвідноситься із сюжетами про присипляння дитини на дворі:
Ой повішу колисочку у поли, у поли, Я повішу колисочку та на ожиночку,
Будуть дитя колисати соколи, Буде вітер колисати мою дитиночку.
соколи.
Бувають інші варіанти (колиска повішена на дубі, вишні, липі), але в них, як правило, присутній образ вітру. Він, очевидно, пов´язаний з древнім звичаєм колисати дитину на свіжому повітрі з метою духовного очищення від світу мертвих (з якого вона начебто прийшла). Очищення повітрям зустрічаємо і в інших фольклорних ритуалах (наприклад, гойдання на гойдалках в календарно-обрядовому циклі).
Окремий цикл становлять пісні, об´єднані єдиним зачином «Ой спи, дитя, без сповиття, поки мати з поля прийде», в яких снодійну функцію виконує зілля´.
Ой спи, дитя, не проснись, А третя щасливая.
Поки мати з поля прийде І щастячка, здоров´ячка,
Да принесе три квіточки: І добрую годину
Перша квітка сонливая, На малую дитину.
А друга дрімливая,
Часом конкретизується, яка трава має магічну силу присипляти дитину: рута, м´ята, хрещатий барвінок та ін. Зазвичай, дитину перед сном купали в цих травах, щоб сон був міцніший і здоровший. Колискові, в яких зустрічається цей мотив, мають найбільше споріднених рис із замовляннями: їм властива стрункість побудови, певна формальність, характерна для магічних текстів, а також специфічні повтори різних рівнів, які надають вислову певного пафосу і магічності звучання. Усі проаналізовані мотиви походять із найдавніших зразків жанру і становлять першу, міфологічну групу. Другу, більш сучасну групу текстів, умовно можна назвати побутовою. Це — твори, в центрі яких не стільки сама дитина і магічна дія слова на її ріст, здоров´я, щастя, а, скоріше, світ, в якому дитина живе — її дім, родина. В цих піснях у напівказкових рисах описується «мальована колисочка із золотими вервечками», мальованими бильцями, шовковими подушечками і пелюшками; з´являються риси побуту, елементи суспільного життя.
Центральним у цій групі колисанок є образ матері. Вони сповнені мріями, думками матері про майбутню долю дитини, у них виливаються почуття жінки, її ставлення до дочки чи сина у паралельному зіставленні з її власною долею, роздумами про життя:
Ой люлю, люлю, Коби-м сі з тебе
Коби-м ті вилюляла Потіхи дочекала...
Деякі з них оповиті сумом передчуття, що дитина виросте, але не принесе радості матері: не подасть води, вижене з хати. Особливо драматичного звучання набувають колискові, в яких оспівується образ матері-удови:
Ой люляй мі, люляй, Мам семеро діти,
Сиротенька мала, Сиротеньки малі,
Бо твій няньо умер, Як вас виживити?
Я вдова остала.
Ще трагічнішим є цикл пісень, в яких співається про загибель дитини, яка забилась, коли обірвалась колиска. Подекуди звучать соціальні мотиви, оплакується гірка доля жінки-удови, чоловік якої загинув у рекрутах, з´являється мотив праці на панщині:
Пішла мати жито жати, Мале дитя без сповитя
Та не собі — пану. Не має талану.
Мати з жалем говорить, що побачить дитину аж у суботу, а сама буде важко робити весь тиждень. З´являється також мотив страху, що сина, коли він виросте, заберуть в солдати. Однак соціальні мотиви невизначальні у колискових піснях, і в дитячому фольклорі зустрічаються рідко.
Хоч переважна більшість колискових передбачає їх виконання мамою дитини, зустрічаються також тексти пісень, які немовляті співає батько. Це явище не дуже поширене і зустрічається переважно у Закарпатській Україні. Особливо цікаві твори, в яких батько звертається до свого малого сина з побажанням йому скоро вирости і стати у всьому подібним до батька. Вони також споріднені з магічними жанрами:
Чуч-беле, чуч-беле, ніт дома матері Пішла кашу товчі, не прийде аж гночі, Усни же мій, усни, великий виросний Великий як і я, білий, як лелія, Великий до неба, бо мі тя барз треба.
Мотив надії на допомогу дитини, коли вона виросте, дуже поширений в колискових родинно-побутової тематики.
Поетика жанру
Колискові пісні — жанр, який має чітко визначену конкретну функцію: заспокоїти і приспати дитину. З цим основним їх призначенням і пов´язані особливості поетики жанру. Оскільки єдиним слухачем є дитина, яка лише починає розуміти окремі слова і реалії дійсності, то у колискових використовується тільки найпростіша загальновживана лексика, у них нема складних поетичних прийомів і тропів. З художньо-поетичних засобів зустрічаються епітети (золотенькі бильця, шовкові вервечки, пухові подушечки, хата тепленька). Це — чи не єдиний троп, що широко використовується в колискових для увиразнення їх змісту. Рідко зустрічаються порівняння (білий, як лілея; очка, як тернина). Всі інші засоби спрямовані на створення специфічної звуко-ритмічної оболонки твору, яка навіває дитині сон. Основним її виразником є мелодія, яка, відрізняється від інших ліричних пісень одноманітністю і монотонністю, оскільки має на меті вплинути на стан і настрій дитини, щоб її заколисати. Ефект заколисування підсилюється гойданням дитини в колисці, але також і специфічними формальними засобами самого тексту колискової.
Першорядну роль тут відіграє одноманітний ритм, що досягається рядом засобів. Найпоширеніший прийом — різного роду повтори, від анафори до повторів цілих рядків у вигляді наскрізних рефренів. Деякі колисанки побудовані так, що кожен рядок повторюється по два чи більше разів. Сюди долучаються різноманітні фонетичні ефекти, що надають мові мелодійності і ритмізації, а також заколисувальні вигуки-кліше «баю-баю», «Ой люлі-люлечки» і т. п. Милозвучність мови підсилюється шляхом використання здрібніло-пестливих форм (дитинонька, колисонька, матіночка), через які також виявляється ніжне, пестливе ставлення до дитини. Як правило, дитина ще не розуміє лексичного значення слів колискової, але вловлює звуки, співзвучні висловлювання, і пісня стає одним із шляхів її знайомства зі світом. Тому, виконуючи колисанки, матері вкладають в них усе багатство почуттів, які хочуть словами передати (навіяти) немовляті.
Переважна частина творів має форму монологу матері, зверненого до дитини, або уявного діалогу з нею. Така форма підсилює щирість та безпосередність висловлюваних думок та почуттів, дає простір для імпровізації. Мотиви зустрічаються різні, як і різний діапазон почуттів: від жертовної любові та опіки до нарікання, висловлення думки, що дитина небажана. Часом зустрічається образ молодої жінки, яка легковажить своїми материнськими обов´язками заради власної примхи чи розваги: «Прикладу тя камінцями, Сама піду з легінцями».
Але в основному переважають сумні тони: думки про майбутню долю переплітаються із відчуттям тягару безсонних ночей, важкої праці, недолі. Нерідко ці різні мотиви поєднуються, що дає підставу вважати однією з домінуючих рис поетики колискових їх мозаїчність, яка твориться шляхом нашарування різних образів, зміщення часових площин (ставлення до немовляти змішується з роздумами про те, що буде, коли дитина стане дорослою, з´являються мотиви весілля, проводів у рекрути і т. п.). Поетичний синтаксис, крім численних повторів, ускладнюється звертаннями до дитини (для цього використовуються пестливі слова, здрібнілі форми імені — Івасеньку, Наталонько), а також риторичні питання, паралельні синтаксичні конструкції (найчастіше психологічні паралелізми) та ін.
В окремих випадках зустрічається прийом шаржування. Це — гумористичні жартівливі тексти, зміст яких виходить за рамки дитячої тематики і є своєрідною карикатурою на колисанки:
Колисала баба діда — Ой спи, діду, колишу тя,
Від вечора до обіда: Як не заснеш, то лишу тя.
Часто у них пояснюється, що баба заколисує діда, щоб він не їв, але:
Тільки баба від колиски —
Дід за ложку і до миски.
А та баба за копистку,
Та до діда, та по писку.
Крім мотиву «Колисала баба діда» з його видозмінами (від гумористичного характеру до сороміцьких мотивів), зустрічаються й інші шаржові картини, наприклад:
Колисав дід дитину
Та й викинув на кропиву,
А з кропиви на будаче:
— Ходи, мати, дитя плаче...
Вони спрямовані не стільки, щоб заколисати дитину, як розважити присутніх дорослих, а тому становлять окремий цикл, що відрізняється певними рисами (гумором, іронією, шаржуванням), не властивими для всіх інших зразків цього жанру.
Зв´язок колискових пісень з іншими жанрами фольклору
Колискові пісні виявляють зв´язок з іншими жанрами усної народної творчості. Передусім вони тісно пов´язані із замовляннями, з яких походять. Спостерігається спорідненість з анімістичними уявленнями у персоніфікованих образах Сну і Дрімоти; забобонами, ритуалами (колисання як елемент очищення повітрям).
Як ліричний жанр вони дуже близькі до інших жанрів народної пісенності, зокрема, календарно-обрядової (мотив закликання сил природи, рефрени типу «люлі-люлі»), родинно-побутової (мотиви стосунків у сім´ї, родинних почуттів, а також трагедії сирітства, вдівства), соціально-побутової (мотиви розлуки, пов´язані з працею на панщині, роздуми про рекрутчину, чи загибель на війні батька дитини).
Хоч це пісенний жанр, але він має деякі спільні риси з епосом. Багатьом колисанкам властиві елементи сюжетності, оповідальності.
Фантастичними образами Сну, Дрімоти, розповідями про пригоди кота вони перегукуються з казками. Рідше зустрічаються сюжети, пов´язані з неказковою прозою. Такою, наприклад, є колискова «Ой ходила журавочка»:
Ой ходила журавочка Ой ходила журавочка —
Да по комишу. Да на той пожар,
А я свою дитиночку Да попекла білі ніжки,
Да заколишу. Стало мені жаль
Ой ну, люлі, люлі! Ой ну, люлі, люлі!
Вона пов´язана з поширеною легендою, що журавель має чорні ноги (або лелека червоні), бо попік їх на пожежі. Подібні колискові «Ой ходила чаєчка», «Летів шпак через попів мак», де є риси епічності, деякі твори драматизмом наближаються до балад. Подібність до пісенних жанрів, дає можливість використовувати інші (найчастіше ліричні) пісні для заколисування дитини. Але слід пам´ятати, що таке використання не робить їх колисковими піснями, що мають чітко визначені змістові та формальні параметри жанру.
studfiles.net
Украинский народ удивительно музыкален. Нет ни одного события в жизни украинца, будь то работа, свадьба или прощание, которое бы не сопровождалось песней. Украинский язык как нельзя лучше подходит для такой музыкальности. Наличие мягких и твёрдых звуков, возможность менять порядок слов и вместе с ним смысла сказанного, делают украинские песни одними из наиболее лиричных и красивых в мире.
Особое место в народном музыкальном искусстве занимают украинские детские и колыбельные песни – колисанки. В них словно сосредоточены вся нежность, любовь и душа этого народа. Интересно, что исполнять украинские колыбельные песни разрешалось как женщинам, так и мужчинам, однако текст самих колыбельных имел гендерные различия. Девочкам пели о красоте, нежности, домовитости, о важности семейного очага и семейных уз. Мальчикам – о трудолюбии, усердии, силе и решительности, о месте человека в мире и важности христианской веры.
Мы собрали для вас пять самых нежных, лиричных и интересных колыбельных на украинском языке. Тексты колыбельных написаны по-украински или по-русски, чтобы каждый мог в полной мере оценить мелодичность и красоту этих песен.
1. «Ой, ходит сон» - мы открываем нашу подборку колыбельной в исполнении автора и вдохновителя проекта «Колыбельные для всей семьи» Натальи Фаустовой.
Ой, ходить Сон
Коло вікон.
А Дрімота -
Коло плота.
Питається Сон Дрімоти:
- Де ми будем ночувати?
- Де хатонька теплесенька,
Де дитина малесенька,
Там ми будем ночувати,
І дитинку колисати.
Ой на кота, та й воркота,
На дитину дрімота.
Котик буде воркотати,
А дитинка - засинати.
Ой, ходит Сон
Подле окон.
А Дремота
Ждет в воротах.
Спрашивает Сон Дремоту:
- Где мы будем ночевать?
- Там, где хата тепленькая,
Там, где дитя маленькое.
Там мы будем ночевать,
Будем деточку качать.
Коту, тому - муркота,
Малым деткам - дремота.
Котик будет муркотать,
Будет детка крепко спать.
2. «Ой, люли-люли», колыбельная из сериала «Великолепный век» на русском и украинском языках.
Эту колыбельную в исполнении Златы Огневич вы можете послушать онлайн на нашем сайте.
По-русски: Ой люли-люли,
Прилетели гули, прилетели гули
Да и сели на кровать.
Стали думать и гадать,
Чем ребенка потчевать.
Булочкою иль медком,
Или сладким молочком.
Колыбелечка рипит,
Крохотулечка спит,
Колыбелька перестала,
Наше солнышко устало.
По-украински: Ой люлі, люлі,
Налетіли гулі, налетіли гулі,
Та й сіли на люлі.
Стали думать і гадать,
Чим дитятко годувать:
Чи бублечком, чи медком,
Чи солодким молочком…
Ми бублечек вхопим
а й медочок влупим
а й кашки наварим
а й молочка спарим
Колисочка рип-рип
а дитинка спить спить
Колисочка перестала
а дитиночка й устала.
3. Колыбельная на украинском языке для дочки.
Люлі, люлі спи маленька
Мами донечка рідненька.
Снів солодких ніч принесла
В небі зірочка воскресла.
Хай насняться тобі квіти
Верболозів довгі віти,
Веселкові барви літа ,
Колоски пшениці й жита,
Рідний край,казкові миті
Дні коханням оповиті.
Я люблю тебе, маленька
Моя донечка рідненька.
4. Украинская народная колыбельная «В глибокій долині»
В глибокій долині
Сталася новина
Де пречиста Діва-Мати
Народила Сина
Де пречиста Діва-Мати
Породила Сина
А як породила
Так стала люляти
Люляй люляй мій Синочку
А я ляжу спати
Люляй люляй мій Синочку
А я ляжу спати
Зачекай же мамцю
Хоч одну годинку
Най Я піду та й до раю
Принесу перину
Най Я піду та й до гаю
Принесу перину
Ой Сину ж мій Сину
Де ж Ти тоє годен
А ще ж нема й дві години
Як Ти ся народив
А ще ж нема й три години
Як Ти ся народив
Мамцю ж Моя мамцю
Я вже тоє годен,
Сотворив Я небо й землю
Ще м ся не народив
Сотворив Я небо й землю
Ще м ся не народив
5. Колыбельная «Котик сіреньки»
Котику сіренький,
Котику біленький,
Коте волохатий,
Не ходи по хаті,
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти.
Дитя буде спати,
Котик воркотати,
А мама співати. А-а, а-а-а.
Ой на кота воркота,
На дитину дрімота. А-а, а-а-а.
6. Колыбельная «Сонька-Дрімка».
Пізня вже годинка,
Чом не спиш, дитинко?
Он твоя матуся
Кличе Сонька-Дрімка
На котячих лапках
Сонько-Дрімко ходить.
Каже він малятам:
"Пустувати годі!"
Гра закінчилась,
Матінка втомилась
В ліжко лягай,
Швидше засинай.
Сонько-Дрімко носить
Всім, хто лиш попросить,
В кошику лозовім
Казочки чудові.
Принесе співанку,
Тиху колисанку.
Хто її послуха —
Спатиме до ранку.
Синку маленький, донечко рідненька
Нічка прийшла, спатоньки пора.
А-а-а-а...
Завтра Сонько-Дрімко
Прийде в кожну хату.
Знову наших діток
Буде колисати.
Пусть эти украинские колыбельные песни станут новым музыкальным дополнением к вашему вечернему ритуалу! Пойте и слушайте их вместе с другими колыбельными песнями проекта Натальи Фаустовой «Колыбельные для всей семьи».
Читайте также:
5 великолепных грузинских колыбельных песен для малышей
Искусство пения сопровождает грузинский народ на протяжении всей его многовековой истории. В горе и радости, на праздниках, в труде или битве песня всегда была грузинам верной спутницей
5 еврейских колыбельных песен, которые передают мамину любовь
Еврейский народ создал немало прекрасных и музыкальных колыбельных песен. Однако как и любого народа, еврейские колыбельные имеют свои особенности. Позвольте представить вам 5 еврейских колыбельных песен, которые лучше всего передают мамину любовь к ребенку
dreamsong.ru
ДИТЯЧИЙ ФОЛЬКЛОР: КОЛИСКОВІ ПІСНІ
Народні колискові пісні кожного, хто їх чує, зачаровують ніжністю, безпосередністю, простотою, художньою досконалістю. У них — уся материнська любов, світ добра, краси і справедливості, який кожна мати, кожен народ прагне виплекати в юних душах. Витоки колискових пісень губляться у глибині віків. Спостереження над їх змістом, формою (в тому числі й музичною) дозволяють помітити спільність колисанок із замовляннями — явищем, породженим особливостями світосприймання наших далеких предків. Колискові пісні в цілому не розраховані на стороннього слухача. Мати звертається лише до дитини, виражає у пісні свою ніжність, турботу, переживання. Це створює широкий простір для імпровізацій, основою яких є певна кількість традиційно усталених сюжетів, мотивів. Українським колисковим пісням властива тематична й сюжетна різноманітність, барвистість образів і думок. Серед них — твори про саму дитину, її сон, годування тощо. Є чимало пісень, де основний емоційний акцент зроблено на думках і почуттях матері. А ще ряд пісень розповідає маленькому слухачеві про пригоди й витівки тварин і птахів, про найближчих людей, які його оточують. У багатьох колисанках відбилася материнська турбота про немовля. Персоніфіковані образи сну й дрімоти, що є не лише в українському, але й у російському та білоруському фольклорі, відобразили уявлення наших далеких предків про сон не як властивий людині фізичний стан, а навіяний зовні. Поетичні мотиви з цими образами досить стійкі (зокрема мотив закликання сну), розвиваються у своєрідні сюжети, які властиві й іншим східнослов’янським колисанкам, що також свідчить про давність самого жанру. Генетично належачи до міфічних істот, сон та дрімота в колисанках перетворилися на привабливі поетичні образи, наділені людськими якостями. У піснях про сон та заколисування часто з’являється ще одна дійова особа — кіт, дії і вчинки якого безпосередньо пов’язані з немовлям. Присутність цього персонажа в сюжетах багатьох колисанок пояснюється не лише близькістю цієї тварини до людини в щоденному побуті, а й тим, що в народних уявленнях, віруваннях, деяких апокрифічних легендах багатьох народів кіт завжди постає другом людини, здатним оберігати її від злих сил. І в колисанках він виступає не лише помічником матері — заколисує дитину, готує їй постіль, ловить мишку для розваги,— а й своєрідним оберегом. У колискових піснях часто зустрічаємо побажання немовляті здоров’я, доброго зросту, розуму, щастя, краси. Вони передаються словами, сповненими ніжності, безмежної материнської любові, які створюють особливу емоціональну атмосферу пісень. Значущість таких побажань підкреслюється і своєрідною формою, будовою поетичних образів, в яких чимало важить повторюваність, поступове нагромадження зичень, тонких і пестливих порівнянь. Прагнення матері бачити свою дитину в достатку передається у піснях окремими зовнішніми деталями. Вона уявляється матері «в золотім намисті», «в золотому дукачі», «в дорогому жупані». Але часом у побажання дитині на майбутнє вливаються поняття вищого морального гатунку, і тоді їхнє звучання набирає відтінку громадянськості:
...Отцю, мамці на втішеньку, Добрим людям на славоньку.
Поза увагою колискових пісень не лишається жоден аспект життя маленької дитини. Прагнення до своєрідного ідеалу забарвлює їх у світлі, радісні тони. Навіть такі прості речі, як годування дитини, придбання для неї одягу, надзвичайно опоетизовуються, розцвічуються, деталізуються.
Серед обов’язкових атрибутів дитячого життя на першому кісці в піснях — колиска. Колиска з мальованими бильцями, шовковими чи золотими вервечками, з «срібними колокільцями», «насипочкою шовковою», «подушечкою пуховою» виступає своєрідним символом щасливого майбутнього дитини. Щоправда, для пісень західних регіонів України характерні більш стримані барви в описі колиски. В коло пісень, традиційно виконуваних біля колиски, міцно увійшли деякі твори родинно-побутової тематики, образна система та емоційність яких виявились особливо близькими емоційному світосприйманню жінки-матері. У них на перший план виступають почуття і роздуми не лише про дитину та її майбутнє, а й про власну долю. Вплітається в них туга, жаль за втраченими молодими літами, нарікання на злидні і втому від тяжкої праці. Основні сюжетні колізії і драматичні ситуації взято із самого життя, із сфери складних, як то буває, взаємин матері з дорослими дітьми. Очевидно, саме присутність у цих піснях образів матері та дітей сприяли їх утвердженню серед колисанок. Це надало деяким з них і певних формальних ознак жанру (специфічно колискові заспіви, приспіви), викликало контамінації з власне колисковими піснями. Переважна більшість таких колисанок походить із карпатського регіону. В них поєдналися дві споріднені тенденції — притаманна колисковим пісням в цілому певна «мозаїчність» та значне поширення моностроф у пісенній культурі цього краю. Тому виконувані біля колиски твори здебільшого становлять довільні щодо кількості групи строф (часто коломийкової будови), добір та послідовність яких в цілому також довільні. Але інколи в межах значних за обсягом в’язанок з’являються окремі поєднання строф, тісно пов'язаних між собою змістом. Ці твори мають форму монологу, майже завжди це — звертання до дитини чи колиски, яке часом переривається уявним діалогом із дитиною. Це надає творові більшої рельєфності, порушує монотонність. Створенню художнього образу в таких піснях часто служать прості художньо-зображальні засоби мови, в основному епітети й порівняння. їхній поетичний синтаксис рясніє численними повторами, звертаннями й риторичними запитаннями. У деяких колисанках зустрічаємо мотиви й деталі, що виявляють соціальне середовище, в якому виникали й побутували пісні,— селянське, ремісницьке, міщанське. Часом у пісні проникають конкретніші відомості про. явища соціального характеру, наприклад, багатоденну панщину, відхід на заробітки. Інколи соціальні суперечності набирають цілком виразного звучання:
Пішла мати жито жати, Та не собі — пану. Мале дитя без сповиття Не має талану.
Для дітей, які починають розуміти прості, пов’язані з найближчим оточенням поняття, чимало пісень є не просто приємним набором мелодійних звуків, а цікаві вже своїм змістом, потішними ситуаціями, добрими чи лихими вчинками їхніх «героїв». Кіт — головний персонаж більшості таких пісень; дії та вчинки його мусять викликати у маленького слухача і співпереживання, і певне ставлення, оцінку, до якої ненав’язливо, непомітно, через посмішку підводить дитину пісня. Так ще з колиски дитина одержує перше найпростіше уявлення про добре й погано, можна й не можна, хоча все, про що йдеться в пісні, стосується начебто властивостей і звичок тварин. І лише в окремих випадках зображувані ситуації прямо асоціюються з життям дитини. Колискові пісні через найближчі до дитини предмети і явища навколишньої дійсності давали їй перші уроки чесності, шанобливого ставлення до праці. Ця тема розробляється багатоманітно й цікаво. Пісня, звернута до дитини, стає художнім втіленням однієї з найважливіших концепцій народного світогляду — неподільності добра й праці, краси й праці, чесності й праці. Прості й водночас мудрі народні твори не вдаються до прямої дидактики, а через яскраві, колоритні образи, використовуючи найхарактерніший для дитячого фольклору художній прийом — олюднення якостей та дій персонажів пісень,— малюють захоплюючу, цікаву і повчальну картину. Більшість колискових пісень, де можна говорити про певний більш-менш розвинутий сюжет, композиційно прості й будуються за принципом природно-подійної послідовності. (Галина Довженок)
За матеріалами: Дитячий Фольклор. Збірка. Бібліотека української усної народної творчості. Упорядкування, вступна стаття та примітки Г. В. Довженок. Ілюстрації Юлія Криги. Київ, видавництво художньої літератури «Дніпро», 1986, стор. 5 - 8.
ОЙ ХОДИТЬ СОН КОЛО ВІКОН
Ой ходить сон коло вікон, А дрімота коло плота. Питається сон дрімоти: — Де ми будем ночувати? — Де хатинка тепленькая, Де дитинка маленькая, Там ми будем ночувати, Мале дитя присипляти. Щоб виросло, не змарніло, Щоб тяженько не хворіло, Сили й розуму набралось, Своїх батьків потішало.
* * *
ХОДИТЬ ДРІМОТА КОЛО ПЛОТА
Ходить дрімота коло плота, А сон коло вікон. Питається сон дрімоти: — А де будем ночувати? — Де хатина тепленька, Де дитина маленька. Ти ляжеш у ніжках, А я ляжу в головах. Ти будеш дрімати, А я буду присипляти. Щоб спало — не плакало, Щоб росло — не боліло На головоньку, на все тіло.
* * *
ОЙ ХОДИВ СОН ПО УЛИЦІ
Ой ходив сон по улиці В тоненькій білій кошулиці Та здибав дрімоту Коло бідного плоту. Питається сон дрімоти: — Де будемо ночувати? — Де хатинка тепленькая, Де дитинка маленькая, Там будемо ночувати, Дитиноньку присипляти..
* * *
ОЙ ХОДИТЬ СОН ПО УЛОНЬЦІ
Ой ходить сон по улоньці В білесенькій кошулоньці. Слоняється, тиняється, Господоньки питається: — А де хатка теплесенька І дитина малесенька? Туди піду ночувати І дитину колихати. — А у нас хата тепленькая І дитина маленькая. Ходи до нас ночувати І дитину колихати. Ходи, сонку, в колисочку, Приспи нашу дитиночку!
* * *
ОЙ ХОДИТЬ СОН ПО ДОЛИНІ
Ой ходить сон по долині (2) У червоній кожушині. (2) Кличе мати до дитини: (2) — Іди, сонку, в колисоньку, (2) Приспи мою дитиноньку. (2)
* * *
ХОДИТЬ СОНКО ПО ДОЛИНІ
Ходить СОНКО по долині, Кличе мати до дитини: — Ходи, сонко, в колисоньку, Приспи мою дитиноньку. Бо ти чужих присипляєш, А ти мою розбуджаеш.— Ходить сонко й по долині, Кличе мати й до дитини.
* * *
ТА ХОДИТЬ СОН ПО ХАТІ
Та ходить сон по хаті, Питається дитяти: — Чи се тая дитина, Що з білими плечима, Із карими очима, На пухових подушках, На шовкових пелюшках?
* * *
ХОДИТЬ КОТИК ПО РОЛІ Ходить котик по ролі, Носить сонок в рукаві, Носить, носить та й продає, А нашому Шурочці так дав. Чужим діткам по жменечці, А нашому Шурочці по мірочці.
* * *
КОЛИСОЧКА ХИТЬ-ХИТЬ
Колисочка хить-хить, А Панасик спить, спить. Колисочка хитнулася, Панасику тикнулося. Ворітечка скрип-скрип, А Панасик спить, спить. Ворітечка вклякнулися, Панасики проснулися.
* * *
БАЮ, БАЮ, БАЮ
Баю, баю, баю! Дровець нарубаю І в печі натоплю: Буде тепло в хаті, Буде дитя спати.
* * *
ОЙ У ЛІСКУ НА ГОРІШКУ
Ой у ліску на горішку Там хатинка новенька. Там хатинка новенькая, Там дитинка маленькая. Ми дитинку будем колисати І самі будем спати.
* * *
ОЙ НУ, КОТИК, КОТИНО
Ой ну, котик, котино, Засни, мала дитино, Засни, засни, задрімай Та нічого не думай. А-а-а, а-а-а, а-а!
* * *
ОЙ БАЮ МІЙ, БАЮ
Ой баю мій, баю, «Котка» заспіваю, Щоб дитятко спало, Горенька не знало. А-а, а-а, а Щоб дитятко спало, Щасливим зростало. А-а, а-а, а! Щоб дитятко спало, Здоровим зростало. А-а, а-а, а! Ой баю мій, баю, «Котка» заспіваю, А-а, а-а, а!
* * *
БАЮ, БАЮ, ДИТИНО
Баю, баю, дитино, Пора засипати. Завтра рано прокинешся, Біленько умиєшся. Люлі, люлечику, Звари, мамо, кулешику В маленькому горщаті Маленькому дитяті.
* * *
ЛЮЛЮ, ЛЮЛЮ, СПИ, СИНУЛЮ
Люлю, люлю, спи, синулю, Спи, маленький, міцно, Лягай спати вчасно, Будеш жити щасно.
* * *
ОЙ ЛЮЛІ, ЛЮЛЕЧКИ
Ой люлі, люлечки, Засніть, малі діточки, Мої малі, малесенькі, Дітки мої дрібнесенькі. Ой ну, дітки дрібнесенькі, Ви ж мені всі ріднесенькі.
* * *
А-А-А, А-А-А, КОТОЧОК
А-а-а, а-а-а, коточок, Спи, мій синочок. Спи сном-дрімотою, Добром-охотою, А-а-а.
* * *
БАЄЧКИ, БАЄЧКИ
Баєчки, баєчки, Байте «кота», Мамочки, мамочки, Колишіть дитя. Мамочки, нянечки У лісок пішли Та дитині сон принесли.
* * *
ОЙ НУ, ЛЮЛІ, КОТЕ-КОТИНКУ
Ой ну, люлі, коте-котинку! Та виорем нивку, Та посієм материнку, Материнку будем рвать, Малу дитинку колихать, Мала дитинка буде спать. Заколихавши та свою дитинку, Побіжу я на часинку. На часинку, на час, на часочок Пішла в вишневий садочок, Чую своєй дитини голосочок.
* * *
А-А, ЛЮЛЮ
А-а, люлю, Треба ложки, треба й миски, Треба няньки до колиски, А-а... Няньці треба їсти дати, Щоб уміла колисати, А-а, а-а, а-а, а!
* * *
А-А-А-А, ЛЮЛІ
А-а-а-а, люлі, Чужим дітям дулі, А нашому калачі, Щоб спало вдень і вночі. Щоб голівка не боліла, А щоб тіло не хиріло.
* * *
БАЮ, БАЮ, ЛЮЛІ
Баю, баю, люлі, А котику дулі, А Панасу калачі, Щоб спав удень і вночі. А вночі — на печі, А вранці — на лавці. Вранці — на лавці, А вдень — у колисці, А ввечері — у сінях На пухових подушках. Мати буде сповивати, Панасика годувати.
* * *
Е-Е-Е, ЛЮЛІ
Е-е-е, люлі, Дам котові дулі, А тобі дам калачі, Щоб спав удень і вночі. Е-е-е, люлі, Питала зозулі, Скільки тобі жити. Зозуля кувала, Правдоньку казала: — Будеш сто літ жити, В золоті ходити, Матір шанувати, Вік догодувати.
* * *
ОП ЛЮЛЕЧКИ, ЛЮЛІ
Ой люлечки, люлі, Чужим дітям дулі, А нашому калачі, Щоб спав удень і вночі Із кицькою на печі. Киця буде воркотати, А дитина буде спати.
* * *
ОЙ СПИ, ДИТЯ, КОЛИШУ ТЯ
Ой спи, дитя, колишу тя, (2) Як не заснеш, покину тя. Люляй, люляй, очка стуляй, (2) Стуляй обі, засни собі.
* * *
ОЙ СПИ, ДИТЯ, КОЛИШУ ТЄ
Ой спи, дитя, колишу тє, Як ти заснеш, я лишу тє. Як ти заснеш на годину, Я тє лишу на всю днину. Ой спи, дитя, колишу тє, Як ти заснеш, я лишу тє. Відійду тє в чисте поле, Спи, Марисю, спи, соколе.
* * *
ОЙ СПИ, ДИТЯ, КОЛИШУ ТЯ
Ой спи, дитя, колишу тя, Скоро заснеш — відійду тя. Бодай спало, не плакало, Бодай росло, не боліло — Отцю, матці на потіху, Добрим людям на послугу.
* * *
ОЙ СПИ, ДИТІ, БЕЗ ПОВИТТІ
Ой спи, диті, без повитті, Прийде мати та й пов’є ті А в тоненькі пеленочки, А в єдвабні китайочки. Ой спи, диті, без повитті, Прийде мати та й пов’є ті. Пішла в поле на роботу, Та не прийде, аж в суботу. Ой спи, диті, колишу ті, Ой як уснеш, я лишу ті. Ой спи довго, рости борзо Вітцю й матці на потіху, Добрим людям на послугу. Аби лихим не служити, Бо їм не мож догодити.
* * *
ОЙ СПИ, ДИТЯ, БЕЗ ПОБИТТЯ, СПИ БЕЗ ПЕЛЕНОЧОК
Ой спи, дитя, без повиття, спи без пеленочок, Мамка прийде, тебе впів’є в тоненький рубочок. А шовковий повивачок, пеленка тоненька, Щоби спала, не плакала дитина маленька. Щоби спало — не плакало, росло — не боліло Ані ручки, ані ніжки, ні біленьке тіло. Ані ручки, ані ніжки, ні тіло, ні тіло, Аби моїй матіноньці от не надоїло.
* * *
ОЙ СПИ, ДИТЯ, БЕЗ СПОВИТТЯ
Ой спи, дитя, без сповиття, Поки мати з поля прийде Да принесе три квіточки: Одна буде дрімливая, Друга буде сонливая, А третяя щасливая. Ой щоб спало, щастя мало, Да щоб росло, не боліло, На серденько не скорбіло! Ой рісточки у кісточки, Здоров’ячко на сердечко, Розум добрий в головоньку, Соньки-дрімки у віченьки!
* * *
ОЙ НУ, ЛЮЛІ, ДИТЯ, СПАТЬ
Ой ну, люлі, дитя, спать! Пішла мати жито жать Та й вижала три квітки: Що первую сонливу, А другую дрімливу, А третюю щасливу. Ой щоб воно спало, Щастя-долю мало І добрую годину На малую дитину. Ой щоб воно спало І спати хотіло, Як квіт, червоніло.
* * *
ОЙ СПИ, ДИТЯ, БЕЗ СПОВИТТЯ
Ой спи, дитя, без сповиття, Без маленьких пелюшечок, Поки мати з поля прийде Та принесе три квіточки, Та положе в головочки. Одна квітка зросливая, Друга квітка щасливая, А третяя дрімливая. А щоб спало, щастя мало, Як квіточка процвітало, Як квіточка у садочку, Так дитинка в повиточку. Як яблучко на яблуньці, Так дитинка в колисоньці.
* * *
ОЙ СПИ, ДИТЯ, КОЛИШУ ТЯ
Ой спи, дитя, колишу тя, А як заснеш, то лишу тя. Покину тя з колисочков, Сама піду за зіллячком, Андрійкові за спаннячком. Ой зіллячко, щоб пахло, А спаннячко, щоби спало.
* * *
ЛЮЛЮ, ЛЮЛЮ, КОЛИШУ ТІ
Люлю, люлю, колишу ті, Як ти заснеш, то лишу ті. Піду в поле по зілленько, Дитиноньці по спаненько, Принесу ті тее спанє, Будеш спати аж до ране.
* * *
ОЙ НУ-НУ-НУ, КОТИНО
Ой ну-ну-ну, котино, Засни, мала дитино. Як заснеш, покину І піду сама в долину По червону калину.
* * *
СПИ, ДИТЯТКО, КОЛИШУ ТЯ
Спи, дитятко, колишу тя, А як заснеш, то лишу тя. Піду в гори на ягоди, А в долини на малини. Чужим дітям зелененькі, А моєму пристигленькі. Гіркі ж мої малиноньки, Збавила-м си дитиноньки.
* * *
ОЙ ТИ, КОТЕ МУРУГИЙ
Ой ти, коте муругий, Коли б такий нам другий, Щоб вас була пара, Щоб дитина спала. Вона б спала, щастя мала, Як квіточка у садочку, Так дитина в повиточку. Як вишенька на вишеньці, Так дитина в колисоньці.
* * *
СПИ, ДИТЯ, В КОЛИСОЧЦІ
Спи, дитя, в колисочці, Як угорок в долиноньці. Щоби-с спало, не плакало, Щоби-с росло, не боліло Ні головка, ні все тіло, Щоби личко не марніло. Щоби-с росло на потіху, А добрим людям на послугу.
* * *
ЛЮЛІ, ЛЮЛІ, ЛЮЛІЧЕНЬКА
Люлі, люлі, люліченька, Колихаю онученька, Щоб здоровий виростав, Ряст-травиченьку топтав, Був як маків первоцвіт, Много літ, ой много літ. А-а, а!
* * *
ОЙ СПИ, СИНУ, СПИ, ДИТИНО, УСТАНЬ ЗДОРОВЕНЬКИЙ
Ой спи, сину, спи, дитино, устань здоровенький, Аби з тебе легінь виріс дужий, хорошенький. Ой гойдайся, колисайся, дитина маленька, Коби спала, не плакала, росла здоровенька. Ой туду, каже, туду, дитинка малая, Виросточок би ти добрий, долька щасливая.
* * *
ТА ОЙ ЛЮЛЮ, МАЛЕНЬКОЄ
Та ой люлю, маленькое, Люлю, маленькое. Коли тебе виколишу Та на великое? Спи, дітино, у колисці До самого рана. Із тобою буде спати Твоя рідна мама.
* * *
СПИ, МАРІЙКО, УДЕНЬ, УДЕНЬ
Спи, Марійко, удень, удень, Спи, Марійко, внічку, Висипляй си таку дольку, Як у траві чічку. А Марійка, як виросте, Піде з коровками, Назбирає ягідочок Обома ручками.
* * *
ОЙ ПОВІШУ КОЛИСОЧКУ У ПОПОВУ ДУЛЮ
Ой повішу колисочку у попову дулю, Буде вітрець повівати — люлю, синку, люлю. А дуленька буде цвісти та й буде родити, А дитинка буде рости та й буде ходити. А дуленька буде цвісти, буде опадати, А дитинка буде іти та й буде збирати.
* * *
АЙ ЦЮ, ЛЮЛЮ, КОЛИШУ ТЯ
Ай цю, люлю, колишу тя, Як ти заснеш, я лишу тя. (2)
Сама піду на роботу Та вже прийду аж в суботу. (2)
mala.storinka.org
Колискові пісні — ліричні пісенні твори, які виконуються матір’ю (рідним батьком чи іншими членами родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати.
Це один з найдавніших жанрів народної словесності, що сягає корінням міфологічного періоду творчості. Спостереження доводять, що не лише образно тематичною структурою, а й інтонаційно-ритмічною будовою вони споріднені із замовляннями.
В минулому подібні пісні виконувались не тільки, щоб приспати дитину, а привернути до неї або відвернути від неї дію певних духовних сил, оберегти від зла.
Більш сучасну групу текстів умовно можна назвати побутовою. Це твори, в центрі яких не стільки саме дитина і магічна дія слова на її ріст, здоров’я, щастя, а скоріше світ, в якому дитина живе — її дім, родина.
Центральним у цій групі колисанок є образ матері. Вони сповнені мріями, думками матері про майбутню долю дитини.
Оскільки єдиним слухачем є дитина, яка лише починає розуміти окремі слова і реалії дійсності, то у колискових використовується тільки найпростіша загальновживана лексика, у них нема складних поетичних прийомів і тропів. Основним виразником колискової пісні є мелодія, яка навіває дитині сон.
Мати і дитя — це найпрекрасніший образ із загальнолюдської скарбниці духовності.
Чуттєвий зв’язок, що з дня народження існує між матір’ю та дитям, дістає вірне відбиття у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках.
Всю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, матір вкладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойданням колиски.
У багатьох колискових мотив присипляння пов’язаний з ще однією напівміфологічною істотою — котом. Кіт у слов’янських культах займає вагоме місце, він символ оберегу дому (спить на печі; стереже спокій; не відходить далеко від дому, завжди повертається).
Монотонний тихесенький наспів і пестливі слова мають заспокоїти, приспати дитя, тому м’якесенькими лапками підступає до мальованої колисочки пухнастий, волохатий, муркотливий котик, голуби приносять на крилечках сон-дрімоту, і фантастичні Сонко і Дрімота в колискових піснях діють як люди, що цілком відповідають дитячому світосприйнятті.
«Колискові пісні — жанр народної родинної лірики, специфічний зміст і форма якої функціонально зумовлені присиплянням дитини в колисці. Визначальний у колисковій пісні не смисловий, а звуковий (ритмо-мелодійний) компонент».
«Колискові пісні — ліричні пісенні твори, які виконуються матір’ю (рідше батьком чи іншими членами родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати» (Зоряна Лановик, Мар’яна Лановик).
«Колискова пісня — один із жанрів дитячого фольклору, переважно коротенькі пісеньки, виконані зазвичай над дитячою колискою з чітко визначеною метою — приспати дитину» («Східнослов’янський фольклор. Словник наукової і народної термінології»).
«Колискова пісня — термін фольклористичний. У народі ще й зараз вживають дієслівних форм: співати при колисці або співати кoта. Вислів «співати кoта» виник із звичаю, коли у нову колиску клали кота, гойдали його і наспівували при цьому колискової пісні. А після цього ритуалу клали до колиски дитину і співали їй, доки вона не засинала» (Анатолій Іваницький).
«Колисанка (колискова пісня) — жанр народної ліричної пісні. Колисанку співає мати (зрідка бабуся), аби заколисати, залюляти, приспати, приспівати дитину. Колисанки переважно короткі. Ритм і темп — зумовлені темпом гойдання. Мелодія — наспівна, нескладна. Мета колисанки — відповідними рухами, монотонним співом і приємними дитині словесними образами спонукати до сну малого слухача. Музична і словесна форма та самий зміст колисанки вказують на прадавнє її походження, на його спорідненість із магічними навіюваннями — замовляннями» (Анатолій Волков).
«Колискові пісні виділяються в окремий цикл, тому що мають чітко окреслені тематику і функцію, вони призначені тільки для одного слухача — дитини і мають тільки одного виконавця — матір або близьку людину». (Наталя Шумада)
«Поряд з традиційними колисанками побутують імпровізовані. Вони мало зафіксовані фольклористами саме через свою імпровізаційність. У функції колисанок можуть побутувати твори інших жанрів: родинно-побутова, суспільно-побутова пісня, балада» (Анатолій Волков).
«Виконання колискових пісень відрізняється від виконання «дорослого» мелосу. Особливість співу залежить від втоми матері, її настрою чи роботи, яку вона могла зазвичай виконувати паралельно із заколисуванням (вишивання, прядіння, в’язання). Колисанко вий зворот на зразок «а-а-а», «баю-баю-баю», «люлі, люлі, люлі» є мелодичним розспівом-вокалізацією, який набуває розширеного вигляду і переростає в регулярний приспів, який імітує ритм погойдування. Повторюваність по співок та коливально-спадковий рух сприяють виконанню колисковими піснями їх головного призначення — заколисувати і заспокоювати немовля» (Наталія Сивачук).
«Найстійкішим мотивом в українських колискових піснях є закликання чи запрошення сну до дитини. Сон уявляли наші предки як істоту, яка може увійти в людину і вийти з неї, може заспокоїти, приспати, ввести в стан абсолютного спокою. …У давнину сон сприймався як невластивий людині фізичний стан, що настає в результаті дії якихось сил, духів. Такими силами є антропоморфічні образи Сну та дрімоти, до яких і звертається мати в колискових піснях. … Сон та Дрімота уподібнюються до людей, вони ходять, співають, ділять обов’язки («ти будеш колихати, а я буду присипляти»)» (Наталія Сивачук).
«Колискові пісні і образно-тематичною структурою, і інтонаційно-ритмічною будовою споріднені із замовляннями. Як колискові пісні, так і замовляння виголошуються речитативом, напівпошепки. Це інтимна розмова, яка мусить іти тихо, плавно, не порушуючи гармонії, тихої музики сфер, це діалог зі Всесвітом, душі і серця. Замовляння та колискові пісні мають такі спільні риси:
Наталія Сивачук
«Дитячий фольклор — багатожанрова система, що складається із прозових, речитативних, пісенних та ігрових творів. До дитячого фольклору зараховують як творчість самих дітей, так і твори, що виконуються для дітей дорослими. Такий поділ виникає з того, що ігрові і ритміко-інтонаційні можливості дітей залежать від віку. У ранньому віці (з перших днів народження і десь до трьох — трьох з половиною років) емоційний, моторний і розумовий розвиток дитини лежить цілком на обов’язку дорослих. Дорослі виконують для дітей раннього віку колискові пісні та різні забавлянки (утішки)…
Другу частину дитячого фольклору становлять твори, виконувані дітьми середнього і старшого віку. До них належать твори, що співаються або ритмічно промовляються: ігрові пісні, дражнилки, лічилки, небилиці, заклички, жартівливі пісні, а також прозові приповідки, скоромовки, загадки, казки. Частина з них складена дорослими для дітей, але велика кількість — це творчість самих дітей» (Анатолій Іваницький).
«…Г.С.Виноградов, як один зі знавців народної педагогіки, що першим почав широко вживати термін «дитячий фольклор», наголошував, що ним доцільно позначати твори, складені самими дітьми, а також поезію пестування (невеликі ліричні твори, які примовляють дорослі. пестячи дітей). Дещо пізніше до цього виду словесності долучили колискові пісні (хоч дехто з учених дотепер вважає їх розрядом родинно-побутової лірики). також було спостережено, що деякі жанри народної словесності, які побутували у середовищі дорослих, втративши своє первісне утилітарне призначення і сакральне значення, у дещо видозміненому, спрощеному вигляді перейшли у сферу дитячого фольклору. Усі дослідники одностайні, що до дитячого фольклору відносяться і твори дітей, і твори для дітей, складені дорослими. Основним критерієм відбору є функціональний аспект: твори, які виконуються лише у дитячому середовищі, а також ті, які не передбачають інших слухачів і виконуються дорослими тільки для дитини. Дитячий фольклор має свою специфіку: відповідає віковим особливостям дітей у виборі тем, образів, ідей; характеризується поєднанням словесного матеріалу з елементами гри, супровідними рухами; у багатьох творах проявляється виражене виховне спрямування» (Зоряна Лановик, Мар’яна Лановик).
«…Усі жанри дитячого фольклору умовно можна поділити на три групи:
proridne.com
|
|
|
|
|
|
