Калина красная, рубином светятся, Искрятся грозди твои, в саду. А мне не верится, представь не верится, Что к горьким ягодам я припаду. Калина красная, моя красавица, Сияешь солнечным, осенним днём. Ты одинокая и так мне нравишься, Давай обнимемся, чтоб быть вдвоём. Судьба свела нас вкусом- горькая, Зато душа теперь огнём горит. С тобой одной, моя хорошая, Хочу любить тебя и вместе быть. Калина красная, моя прекрасная, Стоишь ты скромница в моём саду. Любовь всегда к тебе, такая страстная, Вот только жаль, я вновь уйду. Под снегом милая, моя красивая, Стоять ты будешь одна зимой. И лишь метель, подружка белая, Придёт к тебе, чтоб не скучать одной. Калина красная, желаю счастья я, Ещё увидимся, любимая. И жёлтой осенью, опять попросится, С тобою встретиться, душа моя. 5 ноября 2010 г.
21 040 6 7 лет 7 лет
Тегиwww.realmusic.ru
Вірші про калину на українській мові для дошкільнят та дітей зібрані в цій статті.
Беріть калину –– червоні корали,Ці кетяги небо і сонце ввібрали,Напоїть матуся калиновим чаєм,Недугу ураз, як рукою знімає.
Я не груша, я не слива,Я калинонька вродливаЯ стою в зеленім листі,У червоному намисті.
Я калина красна,Ягідками вкрилась рясно.І горять вони вогнисто,Мов у дівчини намисто.Калинонька вогниста,Подаруй своє намисто.І з тобою ми охочеГарний поведем таночок.
Схилилася калина на воду,Дивилась на красную вроду,Горобчики з поля летіли,Всі ягоди з неї об’їли.У сумі калинонька милаВсе листя у воду зронилаПрийшли за вітрами морозиЗамерзли в калиноньки сльози.
Хай і знов калинаЧервоніє, достигає,Всьому світу заявляє:„Я – країна Україна –На горі калина!”П. Тичина
Серед поля, край селаКалинонька зацвілаНіби дівчина в віночкуУ вишиваній сорочціРусу косу заплела.Л. Біда
Без верби та калини нема УкраїниМи українці – велика родина,Мова і пісня у нас солов’їна!Квітне в садочку червона калина,Рідна земля для нас всіх – Україна.
Цвіте калина в нашому саду,Її просту одежу вінча вінок, як ніжну молоду.Віночок із маленьких квіточок –Непишних, некрасивих, непримітних.Вона отак, як наша доля, квітне,Вона Вкраїни рідної вінок!А восени як ватра спалахне!Своїм осіннім кетягом сяйнеІ звеселить осінні тихі далі.Червоні кетяги калиниГорять вогнями усіма,Без калини нема України,Без народу Вкраїни нема.
Ось калина над рікою.Віти стелить по воді.Хто це щедрою рукоюЇй намистечко надів?Червонясте, променистеРозцвітає, як вогні…Дай хоч трішечки намиста,Калинонька, і мені.Колишися, калинонько, колишися,Зеленими листочками розкошися,Сонячними променями розмалюйся,З дужим вітром буйнесеньким розцілуйся.А ще й срібною росою вмийся чисто,Надінь свої ягідочки як намисто.
Говорила мати: не забудься, сину,Як будуєш хату, посади калину.Зоряна калина – і краса, і вродаНашої Вкраїни, нашого народу
Пам’ятай же, сину, що казала мати,Посади калину в себе біля хати.
Червона калино, чого в лузі гнешся?
Червона калино, чого в лузі гнешся?Чого в лузі гнешся?Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?До сонця не пнешся?Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?На радощі світу?Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту?Чи грому з блакиту?
Не жаль мені цвіту, не страшно і грому,Не страшно і грому,І світло люблю я, купаюся в ньому.Купаюся в ньому.Та вгору не пнуся, бо сили не маю,Бо сили не маю,Червоні ягідки додолу схиляю.Додолу схиляю.Я вгору не пнуся, я дубам не пара,Я дубам не пара,Та ти мене, дубе, отінив, як хмара,Отінив, як хмара.Іван Франко
Стоїть над водою червона калина…Віками про неї складають пісні, –Це образ твій світлий, моя Україно,Він чистий і ніжний, як цвіт навесні.
На битву за волю і честь БатьківщиниКозак воювати далеко іде,А вдома калина і мила дівчина,Що довго і вірно коханого жде.
У січах кривавих, де смерть або рани,Звитяжці кріпили до волі жагу.І кров їх гаряча горіла багряно,Мов грона калини, на білім снігу.
Не всі із походів далеких вертались –Життя їх забрали жорстокі бої,На їхніх могилах калини зростали,В зажурі схиляючи віти свої…
Калино, калино, квітуй у долині,Пишайся рум’яно над синню води,Ввібрала ти в себе красу УкраїниІ будеш у серці народу завжди.Микола Верещака
neimovirne.ru
Как-то утром едет ГенаЗа кефиром в магазин.Вдруг "Калину" настигаетНовый черный лимузин.Гена, хоть и крут как яйца,Но совсем не идиот:За "Бединую Госию"Он на выборы пойдет.От того Геннадий знает - Это каждый должен знать:Если едет Власть - с дорогиНадо вовремя слинять!
Обгоняет мерин Гену,Только сразу не летит.Аккуратно к тротуару подъезжает. И стоит.Гена наш не робкий парень, Но немного очканул."Неужели я случайно поворотником моргнул?Иль создал ему помеху я машиною своей?И теперь ГАИ отвесятМне отборных пиздюлей?"
Мерса двери отворилисьДва похожих на каткаПодошли к его "Калине"Бритых наголо братка.Гена выпал из машины,Вспомнил сразу чью-то мать,И того, кто с виду круче,Стал в ботинки целовать.Приготовился всем теломПолучить пинка под зад,Вдруг берут его за плечи:
"Ты чего?!Опомнись, брат!""Мы с Витьком в натуре типа,Едем значит по делам,Тут глядим: летит тачила,Что вовек не снилась нам.Я ему: фигасе!Это чо за аппарат?Новый Бумер от Аьпайна?Лексус? Бентли? Мазерат?Слышь, притормози в натуреЧуть подальше, у ларька!И пойдем-ка все узнаемУ крутого чувака!"
Гене сразу стало лучше.Отряхнув с коленок пыль,Говорит: "Фигня, ребята,Это Наш автомобиль!Называется "Калина",А, пиздеть не стану вам,Над дизайном потрудилсяКутюрье Жан-Пьер Кардан!"
"Нифига себе расклады!Тачка с виду - просто класс!Видимо не зря с ДжиЭмомПодружился АвтоВАЗ!Расскажи-ка по-подробнейПро пацанский аппарат:.Много ли в салоне кнопок?Сколько литров агрегат?"
"Да легко!", - в ответ Геннадий.Открывает. им капот...Пацаны от изумленьяЗамерли, разинув рот.
"Да, мы многое видали,Но, подумать только, нах!Встретиться не ожидалиС V12 в "Жигулях"!"
Усмехается Геннадий:"Это вовсе не предел,Вот вчера в автосалонеЯ новинку поглядел:Гоночный хэчбэк "Калина"Скоро в серию пойдетНа него еще мощнееСтавит двигатель завод:Уникальный V13С нагнетателем "Восход",Это даже не машина,А наземный самолет!Чтобы лучше управлялсяЭтот грозный минотаврВместо стоек применилиУглеродистый двутавр.Белый в клетку флаг наклеенНа переднее стекло,А багажник украшаетМощное антикрыло!"
"Да, Витек, мы просто лохи...А чувак реально крут!Слышь, ты извини, братэлло!Кстати, как тебя зовут?"
"Звать меня Геннадий Калов,И, чего тут говорить,Если нравится машина,То могу и прокатить!"
"Ну, Гендос, ваще спасибо!Должники твои навек!Сразу видно по машине,Что солидный человек!
К слову: наш Колян недавноНовый Майбах прикупил,У него обивка креселАвстралийский крокодилСтрелки и шкалы из дуба,А на кнопке ручникаНатурально по заказуИз брильянтов буква "К""
"Крокодилы, дуб, брильянты - это, парни,Прошлый век.А Колян ваш, без обиды,Недалекий человек.Ведь для тех, кто рулит темой,А не просто жжот бензин,"АвтоВазом" разработанЛюкс "Калина-лимузин"!Видел я такой в столице:На стоянке казиноУдалося мне украдкойЗаглянуть ему в окно.
И, скажу я вам, ребята,Там полнейший наворот!Даже самый супер-майбахС ним в сравненье не идет!У него рычаг коробкиИз ангорского козла,А в салоне уместилосьДва раздельных санузла!К потолку на саморезахЗакрепили минибар,В подлокотнике устроен,Настоящий самовар.Есть, конечно, караоке,Пиво, водка и кисель,А для задних пассажировДаже мини-карусель!Весь салон отделан кожейИз бабруйского бобра.Вообщем - много модных фишекИ различного добра.
Ведь не зря же на заводе, и в салонах говорят,Будто много есть клиентовИз Арабских Эмират!"
Пацаны стоят как тумбыИ не знают, что сказать.Вдруг - бегом к своей машине,И давай ее пинать!Разбивают битой фары,Бьют домкратом зеркала,Кулаками вышибаютОба боковых стекла.
Возвращаются обратноИ тихооонько говорят:"Слышь, ты извини, Геннадий,Просто вот какой расклад:Со столичными забилисьМы с Витюхой о стреле.Но сейчас лишь осозналиТо, что ездим на ведре.Чтобы не приняли за лоховНа немецкой аэмгеМы им, значит, впарим будтоМы попали в детепеДескать, ездим на "Калине"Ну а этот по путиУ барыги отобралиЧтоб ногами не идти.Только вот какая просьба:Будто бы не при делахТы подъедь и как бы типаНам скажи: "Здарова, нах!"
"Что ж ребята, понимаю:Ситуация фигня.Но, расслабтесь и не сцыте!Положитесь на меня!Отправляйтеся на стрелку,Я ж пока кефир куплю,И минут через пятнадцатьК вам на место подрулю.Там по ходу порешаемЧто, зачем и почемуИ столичных обломаем.Вообщем - будет по-уму!"
www.nexia-club.ru
Калина — це символ отчого краю, нашої рідної України. Колись вона пов'язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки. Тому й отримала калина таке ім'я від старослов'янського назви Сонця — Коло.
А оскільки ягоди калини червоного кольору, то й стали вони символом безсмертного роду.
Тож навіть на могилі калина не є символом смерті, а символом людської пам'яті.
Вона ще й символ духовного життя жінки, в якому - і дівочість, і краса та кохання, і заміжжя, і родинні радощі та смутки, і сімейне щастя та людське горе. А калиновий міст-то особлива межа, за якою кожну дівчину чекає Віра, Надія і Любов, притім, у кожної з дівчат - своя Віра, своя Надія, своя Любов.
І ніхто не може і не має права претендувати на чужу...
Коли в давнину козак вирушав у дорогу, мати напувала його калиновим чаєм і давала з собою хліб з калиною, а наречена прикріплювала до коня гілочку,
щоб нагадувала козакові домівку, матір, кохану, його рідну мову.
Прислів’я та приказки про калину
◊ Заливається, як соловейко на калині.
◊ Дівчина, як у лузі калина.
◊ Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте.
◊ Калина хвалилась, що з медом солодка.
◊ Пишна та вродлива, як червона калина.
◊ Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.
◊ Щоки червоні, як кетяги калинові.
◊ Молода дівчина така гарна, як червона калина.
◊ Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.
◊ З калинового лугу вибирай собі пару другу.
◊ Вибери собі дівку, як калинову квітку.
◊ Похолодніло, риба не ловиться, калина у цвіт вбирається.
www.dobroanim.com
|
|
|
|
|
|
