1. ЇжачокДля цієї гри необхідний невеликий майданчик. Один із гравців - «їжачок». Ударами ноги він ганяє м'яч, намагаючись торкнутися ним кого-небудь із гравців, які бігають навколо «їжачка». Той гравець, у кого влучить м'яч, стає наступним «їжачком».

2. М'яч - сусідовіГравці стають у коло на відстані одного кроку один від одного. За колом стоїть ведучий. Гравці передають м'яч то вліво, то вправо, але тільки сусідові, а ведучий намагається доторкнутися до м'яча. Той гравець, у якого він торкнеться м'яча, стає ведучим.

3. Рухома цільУсі гравці стоять за лінією кола і намагаються влучити м'ячем у ведучого, який стоїть у центрі круга. Гравець, що кинув м'яч, але не влучив у ведучого, сам стає на його місце.

4. Фортеця Гравці стоять за лінією кола і, передаючи м'яч один одному, повинні збити предмети в центрі круга. Ведучий захищає їх будь-якою частиною тіла.

5. Картопля Гравці, що стоять колом, передають волейбольний м'яч верхніми передачами. Гравець, що втратив м'яч або торкнувся до нього двічі, сідає навпочіпки в середину круга. Мета гри — влучним ударом поцілити в сидячого. Якщо влучили, то він виходить із круга, якщо ні — у круг сідає гравець, який промахнувся. Якщо той, хто сидить у крузі, зловив м'яч, не встаючи, то з круга виходять усі, хто сидить у ньому.

6. За двома зайцямиНе сходячи з місця, гравці повинні одночасно вдаряти об підлогу двома м'ячами й ловити їх. Хто зробить цю вправу більшу кількість разів без помилки, той і переміг.

7. Ведення з кидком Гравці за сигналом ведуть м'яч до баскетбольного щита й намагаються закинути його в кошик. Переможе той, у кого більше очок.

8. Майстри шкіряного м'яча Гравці набивають футбольний м'яч верхньою частиною стопи або коліном. Допускається одна втрата м'яча, кількість спроб зумовлюється заздалегідь. Виграє той, хто протримається довше за інших.

9. Бачить око Упродовж 10 секунд необхідно відібрати м'яч, який веде (як у баскетболі) партнер.

10. Мисливці й качки Гравці діляться на дві команди, одна з яких, «мисливці», утворює коло, а друга, «качки», стає в середину круга. У команди «мисливців» у руках волейбольний м'яч. За сигналом учителя «мисливці» вибивають «качок» із круга. «Качки» рятуються від м'яча, ухиляючись і підстрибуючи. Підбита «качка» залишає круг. Гра закінчується, коли в кругу не залишається жодної «качки», після чого команди міняються ролями.

11. М'яч на підлозі Усі гравці утворюють коло й стають на одне коліно. Двоє з гравців - ведучі - стають усередину круга. За сигналом учителя гравці починають перекочувати м'яч по підлозі, намагаючись зачепити ноги ведучих, які бігають по колу, підстрибуючи. Якщо кому-небудь із гравців удається влучити у ведучого, він сам стає на його місце, а колишній ведучий стає в коло.

12. Встигни підібрати У круг діаметром 1-2 м стає гравець із волейбольним м'ячем у руках. Позаду нього лежать 8-10 тенісних м'ячів. За сигналом гравець підкидає м'яч угору і старається, поки той у повітрі, підібрати якомога більше тенісних м'ячів, після чого ловить підкинутий м'яч. Виходити з круга не можна.

13. Залишитися в кругу На майданчику креслиться коло діаметром 50 см, у центрікру-га стоїть гравець із м'ячем у руках. За командою керівника гравець повинен виконати стрибок угору, кинути м'яч угору, обернувшись навколо себе, зловити м'яч і приземлитися в межах кола. Переможцем уважається той, хто виконає підряд більшу кількість таких кидків.

14. Загнати в кошики Від лінії старту до фінішної смуги (10-15 м) гравці повинні вести повітряну кулю, ударяючи по ній палицею і намагаючись загнати її в кошик. Хто перший зажене м'яч у кошик, той і виграв.

15. Незручний кидок Гравці кидають м'яч уперед із-за спини між ніг. Хто кине далі, той і виграв.

16. М'яч – середньомуУсі гравці стають у коло, яке ділиться на два півкола - дві команди. У центрі кола лицем до своєї команди стоять середні гравці. Навколо середнього обведена лінія, за яку не можна заступати. За сигналом учителя середні кидають м'яч першому (праворуч або ліворуч) гравцю в півколі, ті, у свою чергу, кидають його середньому, і так доти, доки середній не одержить м'яч від останнього гравця в півколі. Виграє команда, що закінчила перекидати м'яч першою.

17. Влуч у м'яч Гравці двох команд стоять у шеренгу одна навпроти одної на відстані 6-10 м, у руках у кожного гравця маленький м'яч. Посередині між шеренгами стоїть табурет, на ньому лежить волейбольний м'яч. За командою вчителя гравці однієї команди намагаються по черзі влучити маленьким м'ячем у волейбольний м'яч і збити його. За вдалий кидок команді зараховується одне очко. Виграє команда, що набрала більшу кількість очок.

18. Кульку за смугу На будь-якому майданчику проводяться дві смуги на відстані 6-10 м. Гравці діляться на дві команди й за сигналом учителя намагаються вибити надувну кульку за межі смуги однієї з команд. Хто це зробить першим, той і переміг.

19. На другому поверсі Гравці кожної з двох команд сідають один одному на плечі та грають у волейбол.

20. Волейбол без правил Команди грають відразу двома м’ячами, на чиєму боці опиняться відразу два м’ячі, той втрачає очко.

21. Волейбол ногами Гравці грають у положенні упор сидячи. М'яч подається з місця ногою, із положення сидячи спиною до сітки. Висота сітки 1-1,5 м. Допускається 2-4 торкання м'ячем підлоги. Перемагає команда, яка першою набрала 5 очок.

22. Футбол чи волейболДві команди грають за правилами волейболу, але м'яч подають ногою, а передачу можна робити тільки ногою або головою. Висота сітки - 1-1,5 м. Допускається 2-4 торкання м'ячем підлоги.

23. Спритність ніг Гравці команд сідають у колону на відстані 1 м один від одного і за сигналом учителя передають ногами м'яч по колоні. У такий спосіб треба перекласти декілька м'ячів з одного місця в інше, не втративши жодного. Яка команда зробить це першою, та й перемогла.

24. КенгуруГравці команд, що вишикувалися в колони, по черзі повинні дострибати до позначеної лінії та назад з м'ячем, затисненим між колінами або стегнами.

25. Неслухняна кулькаГравці команд по черзі переносять повітряну кульку або м'ячик на тенісній ракетці до позначеного місця й назад. М'яч не підбивати!

26. Баскетбол із надувним м'ячем Дві команди (по 4-6 гравців) довільно розташовуються на баскетбольному майданчику. Капітани виходять на середину; керівник, стоячи між ними, підкидає надувний м'яч, який потрапляє до однієї з команд. Гравці, підстрибуючи й підбиваючи м'яч руками, передають його один одному, поки м'яч не торкнеться баскетбольного щита, за що одна з команд одержує одне очко. Після цього м'яч знову розігрується в центрі поля. Під час гри не можна відштовхувати гравців і бігати з м'ячем у руках. Гра триває 10 хвилин із зміною сторін майданчика через 5 хвилин.

27. Ривок за м'ячем Гравці діляться на дві команди, які шикуються в шеренгу на од ному боці майданчика перед лінією, накресленою ведучим. Ксркна команда розраховується по порядку номерів. Один із гравців, ведучий, з м'ячем у руках стає між командами. Називаючи будь-який номер, він кидає м'яч якомога далі. Гравці, які мають цей номер, біжать до м'яча; Хто раніше торкнеться м'яча рукою, той приносить команді одне очко.

28. Серпантин Гравці кожної команди стають у колону, поклавши руки один одному на плечі. Перший гравець обводить м'ячем усіх інших; обвівши останнього гравця, кидає м'яч першому в колоні, сам стає в кінець і т. д.

29. ЯщіркаГравці діляться на дві команди, одна з яких йде в круг, а друга залишається за кругом із волейбольним м'ячем. Гравці в крузі шикуються в колону - «ящірку» - на чолі з капітаном і беруть один одного за пояс. За сигналом учителя гравці, які утворюють коло, перекидають м'яч один одному й намагаються прямим попаданням вибити останнього гравця з колони. «Ящірка» рухається, намагається уникнути удару. Вибитий гравець вибуває з гри. Через 5-7 хвилин команди міняються ролями.

30. Влуч в обруч Гравці команд по черзі кидають м'яч крізь обруч, підвішений на висоті близько 1-2 м, ловлять його, передають наступному гравцеві, самі стають у кінець колони.

31. Десять передач Грають на прямокутному майданчику, обмеженому лініями. Гра нагадує баскетбол або гандбол, але без кидків у ціль. М'яч передається одній із команд за жеребкуванням. Гравці команди, яка володіє м'ячем, намагаються зробити між собою 10 передач підряд, не віддаючи м'яча суперникам. Якщо це вдалося зробити, то гра зупиняється, команді нараховується одне очко і м'яч вводиться збоку гравцем другої команди. Гра триває 5-15 хвилин. Виграє команда, яка набрала більше очок.

32. М'яч - капітанові Гра нагадує баскетбол. Кожна команда прагне оволодіти м'ячем і кинути його в ціль, проте ціллю є не баскетбольний кошик, а свій гравець (капітан-ловець), що стоїть у крузі, накресленому на підлозі. Для того щоб зловити м'яч, ловець може підстрибувати, але не має права заступати в нейтральну зону, яка оточує круг (ширина 70-80 см). У цю зону не можна входити і польовим гравцям обох команд. Кидаючому може перешкодити тільки один перехоплювач, розташований біля нейтральної зони перед ловцем. За грубу гру призначається штрафний кидок із відстані шести кроків від ловця. Кожний влучний кидок приносить команді одне очко. Виграє команда, яка набрала більшу кількість очок.

33. Ногою і головою через сітку (для дітей старшого віку) Дві команди по 5-8 гравців розташовуються з різних боків від сітки на волейбольному майданчику. Висота сітки 180-200 см. За свистком учителя гравець з однієї команди перебиває м'яч ногою через сітку на половину супротивника. Гравці супротивної команди повинні переправити м'яч через сітку не більше ніж трьома ударами ногою або головою. Якщо одна з команд допустить помилку, гра зупиняється і команда, що допустила її, програє очко або подачу. Рахунок у грі ведеться до 10 очок, грають три партії.

Источник: "250 рухливих ігор та естафет для школярів", О.І. Ламкова, С.В. Дорофєєва.
roditeli.ua
«Я знаю»
Варіант гри №1.
Вдаряє по м'ячу, відбиваючи його від землі або від асфальту. На кожен удар вимовляємо нове ім'я, повторюючи попередній. Наприклад:Я знаю одну дівчинку Олену.Я знаю двох дівчаток - Олену і Олю.Я знаю трьох дівчаток - Олену, Олю і Віру.Я знаю чотирьох дівчаток - Олену, Олю, Віру, Світла...Головне - не збитися з рахунку і правильно повторювати всю послідовність, не перепутывая імена в їх порядку.Якщо гравець збився - він передає м'яч наступному гравцеві. Якщо зміг жодного разу не збитися - то він переможець!Аналогічно можна називати дерева, міста, квіти, овочі, фрукти, мінерали та інші назви.
Варіант гри №2.
Цей варіант гри набагато складніше, так як він вимагає переключення уваги. І також потрібно, не збитися з рахунку і повторювати імена в обраній послідовності.Шикуються два паралельні ряди назв. Наприклад.Я знаю одну дівчинку Олену. Я знаю одного хлопчика Петю.Я знаю двох дівчаток - Олену і Олю. Я знаю двох хлопчиків - Петю і Вову.Я знаю трьох дівчаток - Олену, Олю і Віру. Я знаю трьох хлопчиків -Петю, Вову і Юру.Я знаю чотирьох дівчаток - Олену, Олю, Віру і Машу. Я знаю чотирьох хлопчиків - Петю, Вову, Юру і Сергійка і так далі.
«Великий м'яч»
Для гри знадобиться м'яч великого розміру, який можна штовхати. Всі гравці стають обличчям у коло і беруться за руки. Ведучий стає в центр кола і намагається викотити м'яч з кола ногами. Гравці не дають йому це зробити. Якщо хтось з гравців пропустив м'яч, він стає ведучим. Але другий кон гри проходить по-іншому. Гравці встають тепер особою з кола і беруться за руки. Завдання ведучого - вкотити м'яч назад в коло. Якщо це вдалося, то гравець, який пропустив м'яч, стає ведучим.Знову діти стають обличчям у коло, і гра повторюється.Правило гри - м'яч не можна брати в руки, можна тільки перекочувати його ногами.У цю гру можна грати навіть утрьох. Тоді пара гравців стоїть обличчям до ведучому і утворюють ворітця. Їх завдання - не пропустити м'яч у ворота, то є між собою.
«М'ячик догори»
Всі стоять в колі. Ведучий кидає м'яч догори зі словами: «М'ячик догори!» (у деяких варіантах у цій грі вимовляються вигадані слова, слово - сигнал можна придумати разом з дітьми і викрикувати його в цій грі). В цей час всі гравці розбігаються від ведучого як можна далі.Ведучий ловить свій м'яч і кричить в цей час: «Стій». Всі отбежавшие подалі гравці повинні зупинитися і завмерти на місці.Завдання ведучого - кинути м'ячик і зачепити - ним одного з гравців. Якщо йому вдалося заплямувати гравця, то цей гравець стає ведучим в наступній грі. Якщо заплямувати гравця не вдалося, то водити знову доведеться цього ж ведучому.Правила гри:1. Ведучий кидає м'яч вгору якомога вище.2. Ведучий ловить м'яч або з повітря або з одного відскоку від землі.3. Якщо гравець не зупинився за сигналом «Стій», то йому потрібно зробити три великих кроки в бік ведучого.4. Гравці не повинні ховатися за предмети, дерева.
«Вишибали»
Двоє ведучих встають з двох сторін майданчика. Всі інші гравці розміщуються в центрі. Завдання водящих: перекидаючись м'ячем, потрапити їм у вибивала гравців. Ті, в свою чергу, повинні намагатися ухилитися.Гравець, якого вибили, вибуває з гри. Але його можуть врятувати інші гравці, якщо їм вдасться зловити м'яч в руки. Ловити м'яч можна тільки на льоту. Хто зловив м'яч від землі - вибуває. Якщо вибиті кілька людей, то гравець зловив м'яч, сам вибирає з них того, кому слід повернутися в гру. Коли в команді «вибивають» залишається один гравець, то він повинен ухилитися від м'яча стільки разів, скільки йому років. У випадку удачі вся його команда повертається в гру, в іншому випадку команди міняються місцями. Є кілька способів кидання м'яча:Ведучий кричить: «Свічка!», І кидає м'яч високо вгору. Тому з гравців, хто спіймав м'яч, дається додаткова «життя». Гравець може поділитися життям з уже вибулим гравцем.Ведучий кричить: «Бомба!», І кидає м'яч високо вгору. У цей момент всі гравці в полі повинні сісти навпочіпки. Якщо м'яч впаде на гравця - він вибуває з гри. Пересуватися в момент падіння м'яча можна, але не встаючи з корточек.Ведучий кричить «Струмочок!», І котить м'яч по землі посередині майданчика. Поки м'яч котиться, всі гравці повинні встигнути стати перед ним так, щоб він прокотився між ногами. Хто не встиг цього зробити - вибуває.
«Десятки»
Більше полюбилася хлопчикам. Для цієї гри потрібен не тільки м'яч, а ще й стіна з відносно рівною майданчиком перед нею. Кожен гравець у суворій послідовності повинен виконати наступні вправи:десять разів як у волейболі вдарити м'ячем об стінку;дев'ять разів вдарити м'ячем об стінку, стукаючи по ньому знизу долонями;вісім разів кинути м'яч під праву ногу так, щоб він стукнувся спочатку об землю, потім об стінку, після чого зловити його руками;сім разів зробити те ж саме, тільки через ліву ногу;стати обличчям до стіни і, розставивши ноги, шість разів кинути м'яч ззаду так, щоб проскочив між ніг, вдарився об землю, об стінку, і зловити його руками;п'ять разів повторити попередню вправу, стоячи до стіни спиною;чотири рази вдарити м'яч об стіну, почекати, поки від відскочить від землі і, не ловлячи, ще раз вдарити об стіну, після чого зловити руками;скласти долоні "човником" і три рази, що не гублячи, вдарити м'ячем об стінку;два рази зведеними разом кулаками вдарити м'ячем об стінку;один раз прямим пальцем вдарити м'ячем об стінку.На завершення здати «іспит»: по одному разу повторити всі вправи. Причому під час іспиту не можна хихикати чи сміятися.
«Картопля»
Всі гравці стають у коло і перекидають один одному м'яч, відбиваючи його. Якщо хтось з гравців м'яч не відбив, він сідає навпочіпки в центр кола (так званий «котел»). Гра триває. Будь-який гравець може виручити тих, хто перебуває в «котлі». Для цього він, відбиваючи м'яч, намагається потрапити їм по сидячим в центрі кола. Той, кого торкнулися м'ячем, знову приймає участь у грі.
Сидячі всередині кола намагаються зловити летить повз м'яч. При цьому можна намагатися підстрибнути, тільки не встаючи в повний зріст. Якщо комусь із гравців це вдалося, то всі повертаються в гру, а гравець, що кидав м'яч, займає їхнє місце.
bibl.kharkiv.ua

Щоб організувати своєму малюкові активний відпочинок, абсолютно не обов'язково займати його час хитромудрими іграми з різноманітним інвентарем. Достатньо просто пограти з ним в одну з рухливих ігор з використанням м'яча.
8 19 т.
Рухливі ігри з м'ячем для малюків прекрасно підійдуть як для розваги в саду, так і для забав у будинку. У запропоновану гру можна грати з малюками, коли вони вже навчилися говорити. Суть гри дуже проста: той, хто водить, кидає м'яч гравцеві і називає предмет. Якщо предмет їстівний, гравець повинен упіймати м'яч, якщо ні – відбити його. За допомогою такої гри малюк не лише навчиться швидко реагувати, але ще й зможе зробити свій словниковий запас активнішим і розвинути уяву.
У цю просту гру напевно грав кожен у своєму дворі. Вона ідеально підходить для великої групи, у неї можна грати в будь-яку пору року й використовувати будь-який м'яч, хіба що за винятком баскетбольного. Суть гри полягає в тому, що вибираються двоє учасників, які водять, вони стають по краях майданчика. У його центрі знаходяться всі інші гравці; їхнім завданням є відхилитися від м'яча, який по черзі кидають ведучі. У цю гру можна грати і командами, щоб у дітей з раннього віку розвивалося вміння співпрацювати і спілкуватися в гурті. Ця забава має безліч варіантів ускладнення. Якщо ведучий закричить «свічка», то гравці можуть спробувати впіймати підкинутий догори м'яч, отримавши в такий спосіб додаткове «життя». Після вигуку «бомба» учасники повинні сісти, а ведучий – підкинути м'яч догори; вибуває той гравець, на якого впав м'яч. Після слова «макарони» усі гравці повинні застигнути на місці, а якщо ведучий скаже «струмочок», то він котить м'яч по землі.
Серед активних ігор з м'ячем для дітей шкільного віку ця забава, мабуть, найцікавіша. Її учасники стають в коло й перекидають один одному м'яч, відбиваючи його. Якщо хтось з гравців не відбив м'яч, він сідає навпочіпки в центр круга й намагається упіймати м'яч, не встаючи повністю. Коли йому це вдається, він міняється з тим учасником, який останнім відбив м'яч. Ця гра чудово підходить і для розваг на повітрі, і для забав у приміщенні.

Особливо любить рухливі ігри з м'ячем старша група, адже учні старших класів все більше часу проводять за партами й книгами, тому будь-яка можливість відірватися від навчання приносить їм море задоволення. Ідеальною грою для активного відпочинку старшокласників є піонербол: він має прості правила, у нього можуть грати одночасно великі команди, він розвиває волю до перемоги, спритність і лідерські риси. Для цієї забави потрібний м'яч і натягнута сітка. Діти діляться на дві команди й перекидають м'яч, намагаючись зробити так, щоб гравці іншої команди цей м'яч не впіймали. Можна встановлювати будь-яке обмеження за очками, а після перемоги однієї з команд гру можна починати знову, помінявшись полями.
«Квадрат» – найвідоміша дворова рухлива гра з футбольним м'ячем. У неї грають на рівному майданчику, на якому креслять квадрат, розділений на чверті, а в центрі роблять коло для подачі. Кожен з гравців передає м'яч супротивникові, намагаючись забити гол. М'яч обов'язково повинен відскочити від землі, тому забава нагадує теніс. Гравці самі визначають, до якої кількості голів вони грають, так що, в принципі, ця розвага може бути нескінченною.
Кожна дитина, яка любить рухливі ігри з баскетбольним м'ячем, обов'язково грала в «Тридцять три». Ця гра сприяє розвитку спритності й уміння володіти м'ячем. Грають в неї зазвичай невеликими групами. Майданчик ділиться на умовні зони, за кидок з яких дають три, шість або дев'ять очок. Переможцем стає той гравець, який першим набрав попаданнями в кільце тридцять три очки.

Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
Немає результатів.
pustunchik.ua

Постійний рух є природним станом безсонного дитини, але шкільні уроки, розвиваючі заняття забирають, на жаль, багато часу. Результатом малорухливого і пасивного способу життя стає погіршення здоров'я і затримки розумового розвитку. Нестача фізичної активності з лихвою заповнюють дитячі рухливі ігри з м'ячем, що попереджають розумова перевтома. Так, рухливі активні ігри з веденням м'яча прості і не вимагають від організатора особливої підготовки.
«М'яч у кошик»
Для школярів молодших класів рухлива гра «М'яч у кошик» стане корисною для здоров'я альтернативою метушливої біганини по шкільних коридорах на перерві. Весь необхідний спортінвентар – це м'яч і звичайна корзина невеликого розміру. Дітей необхідно поділити лічилки на кілька команд. По черзі учасникам команд пропонується кидати в кошик, що знаходиться на відстані півтора-двох метрів, м'яч. Переможе команда, учасники якої потрапили в кошик м'ячем більше за інших.
«Дожени м'яч»
Для рухомий веселої гри «Дожени м'яч» дітей має бути шість і більше. Гравці шикуються в коло. Відстань між ними близько метра. Вибирається за допомогою лічилки що водить, який виходить з цього кола, роблячи крок назад. За командою м'яч передається всередині ігрового кола, а ведучий повинен в цей час по зовнішній його стороні добігти до місця, де раніше стояв. Якщо м'яч опинився там раніше, то гра повторюється. Якщо ведучий добігти встиг раніше, то лічилки обирають наступного.
«Оволодій м'ячем»
Для рухомий гри «Оволодій м'ячем» потрібен, власне, сам м'яч. Двоє учасників стають на коліна, беруться за гумовий м'яч обома руками. Його по сигналу необхідно відібрати у суперника і підняти вгору над головою. Падати на підлогу, торкатися руками свого суперника заборонено! У гру цю грати можна, розділившись на команди.
«М'яч сусідові»
Гравці, крім ведучого, обраного жеребом або лічилки, в коло стають на відстані півметра. Ведучий з кола виходить. Гравці один одному перекидають м'яч, а ведучий, не входячи в коло, до нього повинен доторкнутися. Можна кидати м'яч тільки поруч стоїть гравцеві. «Плямує» м'ячик можна і нальоту, і в руках гравців. Якщо сталося це в повітрі, то водити повинен той учасник, який кидав останнім м'яч. Якщо в руках, то ведучим стає той, у чиїх руках м'яч був «заплямований». Виграв в рухому дитячу гру «М'яч сусідові» вважається гравець, який менше всіх був ведучим.
wjournal.com.ua
Игры с мячом оказывают неоценимую пользу для здоровья, интеллектуального и физического развития ребенка, а так же общего эмоционального фона. Игр с мячом можно придумать бесконечное множество, делюсь нашей небольшой подборкой.

Лучше всего, чтобы дома у вас было достаточно количество разных по размеру и фактуре мячей. У нас есть и маленькие пластмассовые, и средние пластиковые от бассейна и большие надувные резиновые и массажные мячики — все они идут в дело.
Хотя, на самом деле, начинать можно и нужно до года. Просто в возрасте до года малыш будет с бОльшим интересом наблюдать за вашими манипуляциями с мячиками.
Для начала покажите ребенку мяч, расскажите о том, что он круглый. Покажите как мяч может катиться, как может прыгать, подбросьте мячик вверх и поймайте его.
Сначала покажите малышу как нужно катить мяч — встаньте или присядьте у ребенка за спиной и помогите ему толкнуть мяч. Порадуйтесь вместе тому, как далеко мячик укатился.
Затем сядьте напротив ребенка. Катите мячик в сторону ребенка, а затем, когда мяч до ребенка докатился просите покатить мячик обратно вам.
Покажите малышу, что мячик можно перекатывать не только друг-другу, но и между своими ладошками.
Детям очень нравится наблюдать за тем, как мячик скатывается с горки, а также запускать мячик, чтобы он с горки скатился.
Для того, чтобы соорудить горку дома вы можете использовать лист ДСП или гладильную доску. Поставьте вашу доску одним краем на пол, а другим на небольшое возвышение — сиденье дивана, стул или табуретка, детское креслице.
Возьмите небольшой мячик и покажите малышу как запустить мячик, чтобы он скатился с доски. Если у вас самостоятельный ребенок, то пол часа свободного времени вам практически обеспечены 🙂
Покажите малышу, что будет если стукнуть надувной мячик об пол, обратите внимание на то, как забавно мячик подпрыгивает.
Предложите ребенку стукнуть мячик об пол самостоятельно, а затем догнать и поймать убегающий мячик.
Детям в возрасте 1-2 лет и старше очень интересно наблюдать за шариками, скатывающимися
по различным поверхностям и лабиринтам — можно организовать такой лабиринт дома самостоятельно, либо присмотреть и купить в магазине
Покажите ребенку, что в мяч можно играть не только руками, но и пинать его ногами. Для начала достаточно, если малыш научится координировать свои действия и попадать по мячу.
К 2.5-3 годам ребенок уже освоил азы обращения с мячом, его действия становятся все более ловкими и скоординированными. Самое время усложнять игры и вводить новые условия и правила.
Можно предложить ребенку не просто подбросить мячик вверх, но и попробовать поймать его. Скорее всего поймать пока еще не получится, но смеха будет океан!
Так же покажите ребенку, что мячик можно не просто бросать на пол и смотреть как он упрыгивает, но и отбивать рукой так, чтобы мячик продолжал прыгать на полу много много раз. Очень веселит деток в процессе стихотворение:
Мой веселый звонкий мяч
Ты куда помчался вскачь
Красный, желтый, голубой
Выбирай себе любой.
Предполагается, что в так стихотворению мячик будет стукаться об пол.
Предложите ребенку сыграть в боулинг. В качестве кеглей можно использовать бутылки из под детской воды — налейте в них немного воды для устойчивости и предложите ребенку катить мяч так, чтобы сбить бутылки.
Можно устроить настоящий чемпионат!
В эту игру и ее разновидности дети всегда играют с удовольствием.
Бросайте ребенку мяч и называйте различные предметы. Если то, что вы назвали съедобное — ребенок должен поймать мяч и в ответном броске также назвать какой-либо предмет. Если предмет не съедобный, то мячик нужно отбить ладошками, а вы бросаете мяч еще раз называя новый предмет.
У нас игра немного трансформировалась и мы перекатываем друг другу мячик просто называя слова на разные темы: любимая еда, напитки, деревья, цветы, домашние и дикие животные, фрукты и овощи и т.д. Таким образом в процессе веселой игры мы значительно расширяем кругозор, ведь взрослые знакомят ребенка с более сложными и неизвестными ребенку предметами, оставляя ему более легкие варианты.
Все играли в эту игру в детстве. Я знаю пять цветов, я знаю пять домашних животных и т.д. Если ребенок уже научился чеканить мяч об пол, то игра происходит под стук мячик об пол, если нет, то можно просто перекатывать мячик друг друг.
Здесь вы предлагаете ребенку взять мяч и попасть им в цель. Целью может быть другой мяч, лежащий в отдалении, баскетбольное кольцо, висящее на доступной для ребенка высоте, корзина, стоящая на полу или просто круг, нарисованный на асфальте или листе бумаги.
Возьмите небольшой мячик и столовую ложку, половник или шумовку. Мячик кладется на ложку, а задача ребенка перенести мячик на ложке из точки А в точку Б, не уронив.
Начать можно с пути по прямой и постепенно, по мере тренировки, усложнять маршрут придумывая повороты, возвышения на которые нужно забраться или препятствия, которые нужно обойти или перелезть.
В этом возрасте движения детей уже скоординированы и, хотя большинство из предложенных ранее игр все так же актуально, дополнительно можно предложить им более сложные игры.
Правила этой игры всем знакомы с детства.
Подробнее мы описывали игру в нашей статье: Веселые и подвижные игры для детей на улице.
Цель игры — развивать ловкость, координацию движений и память.
Ребенку предлагается выполнять с мячом различные упражнения. Упражнения выбираются доступные для возраста и навыков ребенка. Сначала выполняется одно упражнение, затем к нему прибавляется второе упражнение и ребенку нужно выполнить последовательность из 2х действий, затем третье и т.д.
Примеры упражнений:
Подбросить мяч и поймать его руками, подбросить мяч, хлопнуть в ладоши и поймать мяч,
ударить мяч о землю и поймать его, ударить о землю, хлопнуть в ладоши и поймать,
ударить мяч о стену и поймать, сделать то же самое с хлопком,
бросить мяч о стену и поймать после того, как он стукнется один раз об пол,
Дополнительный уровень сложности игры — ловить мяч одной рукой левой или правой.
Затем можно добавить перепрыгивание через мяч, отскочивший от стены.
Большинство предложенных игр можно организовать в домашних условиях, однако если позволяет время и погодные условия гораздо полезнее будет выбраться на улицу! Кроме того, на детской площадке вы наверняка найдете себе компанию для веселых игр.
А если игры с мячом надоели — читайте нашу подборку развивающих игр для улицы
И, конечно же, не забывайте про безопасность. Игры подвижные, дети включаются в них с азартом. Удостоверьтесь, что в зоне игры достаточно места, нет острых углов, а на улице нет больших камней, веток и битого стекла!
Понравились идеи игр? Поделитесь с друзьями!
Присоединяйтесь к нам в социальных сетяхЧитайте лучшие статьи, узнавайте о новых материалах, принимайте участие в наших обсуждениях. ![]() |
happykids.world
Все дети любят играть с мячом: кто-то просто его гоняет по двору, кто-то пытается поиграть в футбол, волейбол, баскетбол и другие спортивные игры.
А как еще можно провести интересно время, играя с мячом?
1. «Съедобное — несъедобное»
Эту игру можно играть как вдвоем, так и с большим количеством игроков.
Выбираем ведущего. Все игроки становятся в ряд, а ведущий — перед ними, на расстоянии 2,5-3 метров.Правила игры: ведущий бросает каждому игроку мяч (его можно бросать как по очереди, так и хаотично), при этом называя что-то из еды либо любой предмет. Если ведущий называет съедобное – игрок должен поймать мяч, если несъедобное – отбыть. При каждом правильном броске игрок делает шаг вперед, а неправильном – шаг назад. Выигрывает тот, кто первым дошел к ведущему.
Если игроков двое – они просто бросают друг другу мяч, называя слова. Выигрывает тот, кто выполнит больше правильных бросков.
2. «Я знаю пять…»
Правила игры: игроки по очереди бьют о землю мяч, на каждом ударе, приговаривая:
«Я знаю пять имен мальчиков: Денис — раз, Руслан – два, Артем – три, Максим – четыре, Олег – пять». Тематика может быть разной: имена девочек, цвета, названия городов, стран, клички либо породы собак и др. Побеждает тот игрок, который ни разу не сбился.

3. «Имена»
Выбираем ведущего. Игроки стают в ряд, спиной к нему. Ведущий подбрасывает вверх мяч, называя имя любого участника игры, а он должен развернуться и поймать. Если не поймал — выбывает из игры.
4. «Лови – бросай»
Все игроки становятся в круг и хаотично перебрасываются мячом. Кто не сможет поймать мяч или, поймав, выронит, продолжает играть на одной ноге. Если в такой позе он ловит мяч – становится на обе ноги, если нет – становится на одно колено. Если снова не поймает – на оба колена. Если же в таком положении участник ловит мяч – он снова становится на обе ноги и продолжает играть, если нет – выбывает из игры.
5. «Выбрось мяч»
Все игроки становятся в круг, а в центр круга – ведущий.
Дети перебрасывают мяч друг другу, стараясь поскорее от него избавиться. Задача ведущего состоит в том, чтобы дотронуться до того игрока, в руках которого находится мяч. Игрок с мячом, до которого дотронулся ведущий, занимает его место в центре круга.

6. «Командные соревнования»
Если есть много деток, можно устраивать между ними командные соревнования.
Например, разделить малышей на 2 команды и поставить в шеренгу. Задача каждой шеренги как можно быстрее передать мяч над головой от первого к последнему участнику и наоборот. По условиям конкурса нельзя поворачиваться, работать нужно только руками. Выигрывает та команда, которая выполнит задание быстрее.
7. «Десяточка»
Дети по очереди должны выполнить ряд упражнений с мячом. Как только кто-то ошибается – ход переходит к следующему участнику, а он становится в конец и ждет, пока к нему снова дойдет очередь.
Вот 10 упражнений, которые нужно выполнить:
7.1 бросить мяч о стенку и поймать его;7.2 бросить мяч о стенку и пока он летит хлопнуть в ладоши, а затем поймать его;7.3 снова бросить о стенку, но уже в полете успеть хлопнуть два раза и поймать;7.4 аналогично предыдущему, только хлопнуть три раза;7.5 бросить мяч о стенку и за то время, пока он будет лететь развернуться на 180 градусов и поймать;7.6 снова бросить о стену, но дать ему удариться о землю, только тогда – поймать;7.7 бросить мяч об асфальт или о землю так, чтобы он отскочил и ударился о стенку, затем поймать его;7.8 бросить мяч о стенку из-под левой ноги и поймать;7.9 бросить мяч о стенку из-под правой ноги, а затем поймать;7.10 бросить мяч о стену одной рукой и поймать его.
8. Игра «Самже». Описание и правила
Эта игра по своей сути – одна из разновидностей «Съедобное-несъедобное». Нужно сесть в ряд и выбрать ведущего. Хорошо подойдет лавочка. Ведущий придумывает вопросы, например: «Как тебя зовут?», «Как твоя фамилия?», «Сколько тебе лет?» и так далее, а затем после того, как озвучил вопрос, всем игрокам по очереди бросает мяч, перечисляя ответы. Если ответ нравится игроку, он должен словить мяч, если нет – отбыть.
Если игрок словил мяч, значит, ему присваивается этот ответ.
Например, ведущий задает вопрос: «Как тебя зовут?» и, бросая мяч, перечисляет разные имена. Игроку присваивается то имя, на котором он словил мяч.
Во время броска можно произносить слово «Самже». Если игрок словил мяч, он может сам предложить ответ на вопрос, какой ему нравится. Если не словил, ему присваивается ответ, который был дан ведущим перед этим.
Вопросы можно задавать следующего характера:
— «Где ты живешь?»— «Где ты работаешь?»— «Твоя должность»— «Имя твоего мужа (жены)»— «Какое у тебя домашнее животное?»— «Сколько у тебя детей?» и т. д.
Играть можно до бесконечности, пока не надоест или позволит фантазия.
9. Игра «11»
Все игроки становятся в круг. Первый бросает мяч любому другому игроку и говорит «один». Второй игрок бросает мяч следующему, а тот следующему, но считать броски нужно про себя, в уме. То есть мяч бросается в хаотичном порядке, и броски считаются до 11. Игрок, которому бросается мяч на цифре 11, должен отбить его. Если кто-то что-то перепутал и не отбыл мяч на счете 11, либо в процессе счета от 1 до 10 не словил мяч, он садится в центр круга и игрок, который бросал мяч, должен в него попасть. Если попал, он возвращается в игру, если нет – тот, кто бросал тоже садится в центр.
А какие детские игры на улице с мячом знаете Вы? Напишите в комментариях. Ведь если занять малыша подвижной игрой, то прогулка будет для него не только интересной, но и веселой, и полезной.
karapysik.ru
М’яч — дивовижна, найдавніша і улюблена іграшка народів світу. Грають з ним і найменші дітлахи, і дорослі. В античні часи м’яч обожнювали, він був найдосконалішим предметом, асоціювався з Сонцем і володів, на думку греків, його силою і чарами. Сучасний вчені довели, що грати в різні ігри з м’ячем — це ще й надзвичайно корисно для загального розвитку як дітей, так і дорослих.
Трохи історії
Цікаво, що стародавні забави з м’ячем не були просто іграми. Вони зв’язувалися з магічними ритуалами. Так, в єгипетському футболі кожна команда була покликана грати на боці свого бога, і перемогу здобуває теж в ім’я богів. Матеріал для виготовлення м’ячів використовували найрізноманітніший. Його могли плести з тростини, вирізати з дерева, кори, скручували з ганчірок, шили зі шкір тварин. При цьому греки набивали шкіряні м’ячі мохом або пір’ям птахів, римляни — насінням плодів інжиру.
Римляни були першими, хто придумав надувати м’яч повітрям. Подібні м’ячі виготовлялися з сечових міхурів тварин, які зверху обшивалися шматками шкіри. М’яч з гуми «прискакав» в Європу з Центральної Америки. Корінні жителі (індіанці) робили його зі смоли, яку добували з розрізів кори каучукових рослин і називали «каучу» (від слів «каа» — дерево і «о-чу» — плакати). Гра американських індіанців з каучуковим м’ячем також була ритуальним дійством, причому, на погляд сучасної людини, жорстоким. Закінчувалася вона жертвопринесенням, а в жертву приносили капітана команди, що програла. Каучуковий м’яч попався на очі мореплавцю Христофору Колумбу. Його здивувало, що великий і важкий м’яч так високо підстрибує при ударі об землю. Знаменитий мандрівник привіз каучуковий м’яч в Іспанію. І пружний м’яч підкорив весь цивілізований світ.
Ігри з м’ячем для дітей до року
Все рідше ми бачимо м’яч в руках у дітей, а шкода. Адже це та іграшка, яка може бути корисна і цікава протягом усього дитинства. Дивно, яке розмаїття вражень і дій може дати малюкові звичайний м’яч! Мабуть, у цьому м’ячу рівних іграшок немає, і навряд чи будуть. М’якоть, м’якуш, м’ячик … — це щось м’яке, приємне на дотик. Вкладіть м’ячик дитині в його маленьку ручку, просто для того, щоб він його обхопив, схопив своїми пальчиками, відчув його круглу форму і навчився тримати в руці. Ця вправа зміцнить пальці дитини і всю руку. Для цього підійде клаптевий, з «Шумелка» всередині або плетений м’ячик діаметром 5-6 см. Так ми внесемо в життя дитини іграшку, яка стане його другом, здатним принести радість і задоволення. Опинившись у володіннях малюка, м’яч вже більше ніколи не зникне з його поля зору.
У 5-6 місяців підвісьте до ліжечка в ногах малюка легкий гумовий мячик з яскравим малюнком. Ваша крихітка із задоволенням стане бити по ньому ніжками. Непередбачувані руху м’яча викличуть захоплення дитини, бажання штовхати м’ячик знову і знову. Це захоплююче заняття — найпростіше фізична вправа, розвиваюче м’язи ніг, удосконалюють координацію рухів. У цьому віці малюк ще не може самостійно пересуватися. Закликати його до руху зможе великий м’яч яскравого кольору з вбудованим музичним приладом, що видає мелодійні звуки. Малюк потягнеться до такого м’ячу і спробує доповзти до нього, якщо той перебуває на відстані.
Малюкові подобається в 8-10 місяців кидати різні предмети. Саме в цей час краще почати вчити його грати в різні ігри з м’ячиком. З великим задоволенням він виконає ці дії. При цьому дитина кидає іграшку то однієї, то іншою рукою, а то й одночасно двома, якщо м’ячик великий. Випустивши м’яч з рук, малюк стежить за тим, як той відскакує від підлоги, котиться по ньому, шукає місце падіння, вимагає подати м’яч для повторних кидків. А ще йому подобається кидати і катати, наповнювати м’ячиками кошик або коробку. Надайте дитині і таку можливість, запропонувавши в його розпорядження кілька м’ячиків дрібного розміру.
Вашій карапузові близько року? Покажіть йому, як закинути маленький м’ячик в кошик або коробку, як кидати його вперед, захопивши двома руками. Спочатку нехай малюк виконує ці дії сидячи, так як він ще невпевнено утримується у вертикальному положенні і, зробивши занадто енергійний рух, малюк може втратити рівновагу. Коли він відчує себе впевненіше на ногах, стає можливим кидок з положення стоячи. Чим частіше дитина буде кидати м’ячик, тим більше вміло він буде це робити, і тим далі летить м’яч. Та й грати з м’ячем малюк може не тільки в квартирі, але вже й на вулиці. Попросіть докинути м’ячик до дерева, куща, пісочниці, перекинути через машинку, невисоку огорожу, кинути його вам. Скільки радості і задоволення отримає дитина від таких ігор!
Ігри з м’ячем для дітей до 3 років
У 2-3 роки запропонуйте малюкові скачати м’ячик з гірки або який-небудь височини. Діти дуже люблять такі ігри. У цьому русі ще не вимагається поштовху м’яча, і катання його можна здійснювати в будь-якому напрямку. Потім покажіть, як котити м’яч по визначеному шляху: між іграшками «змійкою», по вузькій доріжці. Для успішного прокатування вчіть направляти м’яч вперед, намагаючись, щоб він не ухилявся убік, поштовх при цьому повинен бути сильним і впевненим. А ще малюкові дуже сподобається катати разом з вами м’ячик один одному сидячи на підлозі, закочувати його в лунку, закидати до кошика.
Ловля м’яча ще складна для малюка-трьохлітки. Але варто спробувати! Візьміть легкий гумовий або надувний м’яч середнього розміру, киньте його малюкові з невеликого (50-70 см) відстані — лови! Він, звичайно ж, не зможе, тому що не знає, як це зробити. Але, бачачи, як це робите ви, широко розставить долоньки. М’яч, пролетівши між ними або вдарившись об долоньки, впаде. Але підтримайте малюка в його намаганнях, жартуючи, посваріть пустотливий м’ячик за непослух. І після багатьох спроб, нехай і з невеликої відстані, малюк зловить м’ячик руками, притисне його до грудей. А після першої удачі їх буде все більше.
Можна пограти з малюком «в футбол». І не біда, що, швидше за все, першим «тренером» з футболу буде мама чи бабуся (тато на роботі!). Головне для малюка не техніка гри, а різноманітність рухів і емоційні враження. Можливо, спочатку дитина не раз промахнеться повз м’яч, проте після декількох спроб він все ж зможе потрапити по ньому і «забити» вам гол. Розділіть захват малюка, похваліть його, зануривши в тепло своїх очей.
А як здорово просто підкидати яскравий м’ячик вгору або кидати в будь-якому напрямку! Запропонуйте дитині закинути м’ячик «на хмарку», докинути «до сонечка» спочатку без лову. Виконуючи кидок, ваш малюк активно випрямиться, як би потягнеться за м’ячиком. При цьому зміцнюються м’язи плечового пояса, «розтягується» хребет, поліпшується постава.
Коли дитині 4-6 років
Підкидати і ловити — складніші рухи, що вимагають хорошого окоміру. Ці рухи запропонуйте малюкові близько чотирьох років. Порадьте кидати м’яч не високо, прямо перед собою, тоді його легше зловити.
Дитині п’яти років можна показати, як кидати м’яч об землю, стіну, намагаючись зловити його, відбивати без лову. Успіх у відбиванні м’яча в чому залежить від стану поверхні, тому виконувати його краще на асфальтовій доріжці, щільною рівному майданчику. Дитині цікаво обертати м’ячик на місці навколо своєї осі. Для цього більше підійде м’яч з чітким, яскравим, краще геометричним, малюнком.
На шостому році дитині цікаві всі вправи з м’ячем, виконувані ним раніше з деяким ускладненням (прокатувати м’яч між предметами, котити і бігти за ним, підкидати вгору і ловити кілька разів поспіль, бити об асфальт і ловити його; кидати вдалину різними способами: зверху, знизу, з-за плеча, один одному — і ловити, кидати м’яч у вертикальну мішень і горизонтальну ціль, кидати м’яч на відстань). Зверніть увагу, щоб дитина виконував вправи поперемінно правою і лівою рукою. Це дуже важливо не тільки для гармонійного розвитку рук, але і для профілактики порушень постави. Ігри ці можна проводити у вигляді цікавих змагань тата, мами і дитини: хто далі кине, хто більшу кількість разів потрапить в «віконце», обруч і т.п.
Важливо врахувати і зберегти рівновагу виграшу і програшу учасників. Постійні перемоги, як і часті програші, шкідливі дитині. Невдачі викличуть негативне ставлення до гри, а постійний виграш може розвинути зазнайство, хвастощі, почуття своєї винятковості. Можна грати в різні ігри, придумуючи нові «завдання» для м’ячика. Малюк почне експериментувати, показувати нові вправи та ігри з м’ячем, ніж, безсумнівно, вас порадує і здивує. Не варто сердитися, якщо дитина трохи побешкетувати. Побалуйте трохи і ви! Спільні пустощі внесуть у відносини тепло і взаєморозуміння.
М’яч і дитина 7 років
На сьомому році життя діти виявляють великий інтерес до спортивних ігор. Потрібно задовольнити бажання дитини і познайомити його з елементами цих ігор. Баскетбол, футбол, ручний м’яч, російська гилка, хокей на траві, настільний теніс … У все це він цілком вже зможе грати — різних ігор з м’ячем безліч. Згадайте, яка насолода одержували в дитинстві самі, граючи в ці ігри. Організуйте міні-команди з однолітків вашої дитини по 2-3 людини і … грайте!
У спортивних іграх дитина не тільки зможе реалізувати свої рухові вміння в нових умовах, але і навчиться вирішувати різноманітні тактичні завдання, тренувати увагу, пам’ять, швидкість мислення. Можна також познайомити дитину з різноманітністю м’ячів для спортивних ігор: маленький гумовий і тенісний діаметром 5-6 см, середнього розміру діаметром 8-12 см, великий діаметром 18-20 см. Для деяких вправ та ігор краще використовувати надувний м’яч (дуже хороший для ігор на воді) або волейбольний. До речі, дитині дошкільного віку і у футбол краще грати волейбольним м’ячем. Прослідкуйте, щоб м’ячі були пружними і добре відскакували від землі або стіни.
А такі захоплюючі, але трохи забуті ігри з м’ячем, як «їстівне-неїстівне», «Штандер», «картопля», «вибивали»? Запропонуйте їх своїй дитині і його друзям, пограйте в різні ігри з м’ячем разом з ними. Заряд бадьорості отримають всі — і діти, і дорослі. При цьому ви усталити свій авторитет і, безсумнівно, побачите в очах своєї дитини захоплення.
Найважливіша умова ігор (і не тільки з м’ячем) — усмішка, радість, похвала, ваша щира зацікавленість. Грайте з задоволенням. Дитина чуйно вловлює ваш настрій, і він відчує, якщо ви робите це «через силу». Інтерес до гри можна притупити примусом, надмірної наполегливістю з вашого боку і вашим відмовою «пограти». Закінчувати ж гру потрібно відразу, як тільки ви помітите перші ознаки втрати дитиною інтересу до неї.
Хочеться особливо відзначити, шановні мами і тата, що «дитина», «малюк» — це і дівчинка, і хлопчик. І тих і інших в рівній мірі можна і потрібно вчити грати з м’ячем. Рухи дітей придбають точність, спритність, легкість, а це не завадить ні хлопчиську, ні дівчині. А як урізноманітнюють ці ігри життя вашого малюка!
Оволодівши ж деякими прийомами різних ігор з м’ячем, дитина відчує себе більш впевненим, більш дорослим, більш сильним, спритним, самостійним. Вправи та ігри з м’ячами різної ваги і обсягу допоможуть розвитку не тільки великих, а й дрібних м’язів обох рук, збільшать рухливість суглобів, розроблять пальці і кисті, що надзвичайно важливо для діток, які готуються до навчання в школі. Як бачите, майже все, що потрібно для гармонійного фізичного розвитку вашої дитини, здатний дати йому м’яч — такий «простий і пустотливий». Тільки подружитися їх!
altarta.com